«Люди про нас дізнавалися навіть з блокпостів, коли вартові давали телефони нашого центру»

Фото авторки

Журналістка «ВЗ» побувала у Центрі комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю, що у Кропивницькому, де відкрили Пункт незламності

З початку повномасштабного вторгнення рф Кропивницький центр комплексної реабілітації для дітей інвалідністю лікує не лише потребуючих діток, а й прилаштовує на нічліги матерів з дітьми та стареньких, які втекли від війни. У центрі відкрили Пункт незламності з буржуйками, водою, їжею, засобами гігієни та зручними ліжкомісцями для потребуючих. Пункт незламності розрахований на шістдесят людей. Левову частку місць вже зайняли вимушені переселенці з Бахмута та окупованих міст Луганщини.

«Якщо в сім‘ї є хвора дитина, часу на роботу та не себе не вистачає»

Як розповіла для «ВЗ» директорка Кропивницького центру комплексної реабілітації для дітей інвалідністю Лілія Місюня, у закладі безкоштовно лікуються діти з інвалідністю від трьох до вісімнадцяти років. З ними працюють різні фахівці – від реабілітологів до психологів, логопедів…

Каже, це заклад денного перебування дітей, які потребують особливих умов реабілітації. «Основна місія нашого закладу — щоб діти з інвалідністю тут перебували, отримували допомогу, а їхні батьки вдень працювали, заробляли на життя, — наголошує Лілія Місюня. — Якщо в сім‘ї є хвора дитина, часу на роботу та на себе не вистачає. А так батьки о 8-й ранку привозять сюди дітей, щоб ми проводили для них корисні заняття, уроки соціалізації та інтегрували їх в освітній процес. Зараз у нас перебуває 140 дітей та 20 дітей ВПО. Це діточки з ДЦП, аутизмом, „візочники“, незрячі, з ураженням внутрішніх органів… У деяких медичних карточках дітей пише „Постійна реабілітація“. Напередодні війни ми оформили ліцензію у МОЗ і тепер можемо надавати реабілітаційні послуги дітям з усієї України. З державного бюджету виділяють на одну дитину з інвалідністю 16−25 тисяч гривень на курс лікування, щоб батьки могли лікувати свою малечу. Батьки зі всієї України можуть звертатися до нас, привозити дітей. Телефонують і цікавляться не лише з нашої області».

Безпека дітей — на першому місці

Кропивницький центр реабілітації дітей з інвалідністю має власне укриття, яке облаштовували в підвалі за кошти спонсорів. Допомагали також батьки дітей, які приводять сюди на лікування дітей. У разі відімкнення світла в укритті працюють світлодіодні лампи. Укриття розмальоване дитячими малюнками в патріотичному стилі.

«Намалювала зелене дерево найкращій подружці»

Йду дивитися центр. В окремій кімнаті діти малюють карту мрій. Активні, веселі та по-дорослому розуміють життя. Одна дівчинка показує мені свій малюнок. Намалювала фарбами зелене дерево, всередині якого — пусті кола. Мабуть, це плоди. Дівчинка каже, малюнок присвятила своїй мамі – найкращій подружці.

Малий Вітя малює їжачків.

Дітей тут лікують також завдяки малюванню, музиці, трудовому навчанню — ліпленню посуду. Якщо є медичні покази, діти можуть проходити арттерапію у солярій кімнаті. Там грає заспокійлива музика. Є окрема інтерактивна кімната, де на прожекторі транслюють малюнки і дитину занурюють у світ позитивних емоцій: річку з кольоровими рибками, гру зі смайликами… Для окремих категорій дітей в центр приводять собак та коней, щоб реабілітовувати малечу.

В одному закладі – діти та старенькі ВПО

«З початку війни до нашого центру приходило понад півтори тисячі переселенців, — наголошує пані Лілія. — Приймали їх з евакуаційних потягів. Переважно це мами з дітьми-інвалідами».

Крім дітей з матерями у Пункті незламності є люди старшого віку за якими немає кому доглядати. Тут вони займаються рукоділлям, планують корисні проєкти для допомоги фронту, вітають одна одну з днями народження…

«У нас немає обмежень для тих, хто може відвідати Пункт незламності, — наголошує Лілія Місюня. — Пускаємо сюди кожного, зокрема місцевих, усім кому потрібно зарядити телефон, випити гарячого чаю, зігрітися, перекусити. Люди про нас дізнавалися навіть з блокпостів, коли вартові давали телефони нашого центру».

Марія Доротич