Захистити хлопців, які захищають нас від російської агресії на Сході – сьогодні, схоже це тренд та необхідність і мова не лише про судові справи, які зараз часто відкриваються проти українських бійців та офіцерів. Хлопці потребують реабілітації психологічної та фізичної. Їх тисячі, а цільової програми за час війни так і не створено. Тож, як і на початку війни, так і зараз реабілітація лягає на плечі благодійних центрів. Один із таких працює в Ірпені під Києвом. Він діє за гроші українців з США, але там чекають і на українських меценатів.
Не минув і місяць, як Дмитро Христій робить свої перші кроки після важкого поранення. На війну пішов добровольцем, хоч тоді вже був на військовій пенсії.
БТР наїхав на підступну ворожу міну – і в Дмитра паралізувало ноги. Після того був не один госпіталь.
Дмитрові трохи складно говорити, бо від кулі снайпера постраждала не лише рухливість тіла, а й мовлення. Тож реабілітолог і тіло в стрій повертає, і спілкуватися допомагає. Разом планують йти на Говерлу.
Поки шукають фахового реабілітолога з мовлення, Дмитро заради тренування співає пісень.
Реабілітаційний зал Next Step Ukraine відкрили лише торік. Тут тренуються і цивільні після травм чи інсультів. Однак у пріоритеті завжди українські захисники. Вони отримують допомогу і фахові заняття на сучасному обладнанні безкоштовно. Виправляють тут переважно нейротравми.
Центр фінансує благодійний фонд діаспорян зі штатів. Вони ж приймають у США і важко травмованих, і на протезування, і дітей бійців. Однак у фонді закликають долучатися й жителів України.
За рік у реабілітаційному центрі отримали допомогу вже 60 людей, половина з них – саме воїни. Тут могли би приймати і більше, однак військовим треба десь і мешкати, бо виявляється, візочникам здають квартиру неохоче. Тож тепер біля центру доводять до ладу дім, де зможуть проживати 5 людей та їхні супровідники.