Виготовляють протези за 20 хвилин, а за тиждень-другий ставлять на ноги: як працює центр протезування “Без обмежень” (ФОТО, ВІДЕО)

У Київському центрі протезування “Без обмежень”. Скриншот: kanaldom.tv

Київський центр протезування “Без обмежень” опікується військовими та цивільними від 2014 року. Спеціалісти працюють в межах державної програми протезування. Комплектуючі для протезів виготовляють у США, Великій Британії, Німеччині, Японії та інших країнах. Детальніше про те, як українські захисники отримують допомогу, розповідається у сюжеті “Ранку Вдома“.

Розвідник Дмитро Зілько “Капрал” крок за кроком вчиться ходити на новій нозі. Військовий виконував бойове завдання під Бахмутом, коли біля нього розірвався російський снаряд. Чоловік пережив шість шпиталів та 13 операцій. Вибух зачепив обидві ноги військового, одну довелося ампутувати.

“Зараз йде тренувальний процес, Дмитро налаштовує центр мас, адже основне навантаження у нього зараз іде на здорову ліву ногу. Треба виробити звичку, аби навантаження було між протезом і здоровою лівою ногою”, — пояснює технік-протезист Артем Федоров.

Лише за три дні Дмитро навчився ходити на тренувальній конструкції без сторонньої допомоги. Невдовзі військовому поставлять постійний протез, з яким він зможе бігати, їздити велосипедом, гуляти й розвиватися — все, що робить звичайна людина у звичайному житті.

Київський центр протезування “Без обмежень” опікується військовими та цивільними з 2014 року. Працюють у межах державної програми протезування.

“Якщо коліно збережено, держава готова оплачувати до 330 000 гривень, якщо відсутнє — до 660 000 гривень. Підприємство може в межах цих граничних цін комплектувати свої протези. Наразі ми справляємося, цього вистачає”, — розповідає директор центру протезування та реабілітації “Без обмежень” Андрій Овчаренко.

Андрій Овчаренко. Скриншот: kanaldom.tv

Комплектуючі для протезів виготовляють у Сполучених Штатах, Великій Британії, Німеччині, Японії, Бельгії, Швеції та Україні. Матеріал — алюміній, титан і сталь.

Володимир Федоров працює у сфері протезування 43 роки. Аби зібрати один протез йому вистачить 20 хвилин. Каже, що 99% усього успіху — правильний і якісний куксоприймач — це ковпак, який надягають на ногу чи руку після ампутації. Його майструють у самому центрі протезування. Спершу роблять із гіпсу зліпок, а потім моделюють його на верстаті під конкретну людину. На виготовлення гіпсової моделі потрібен майже увесь день, ще день-два — на те, щоб вона висохла, після чого йде процес ламінації. За два тижні спеціалісти можуть повністю поставити людину на ноги.

Олександр Новиченко із позивним “Дід” не стримує радості — вперше за останні кілька місяців він може повноцінно ходити. Шахтар із Павлограда мобілізувався 25 лютого до штурмового батальйону. Воював на Луганському напрямку. Під Сіверськом росіяни поранили Олександра під час обстрілів з “Граду”.

Раніше у столичному центрі був один новий пацієнт на тиждень. Після повномасштабного вторгнення ця цифра збільшилася вдесятеро. Та навіть після протезування багато хто з військових повертається на фронт і виконує завдання не гірше, ніж до травми.

Щороку протезу потрібно проводити технічне обстеження. А за державною програмою кожні три роки людина має змогу отримати новий. Окрім Києва, центри “Без обмежень” є в Одесі, Хмельницькому, Львові, Ковелі, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі та Черкасах. Частина закладів працює над протезуванням нижніх кінцівок, частина займається верхніми. Найближчим часом планують запуск виробництва біологічних протезів рук, які дозволяють рухати пальцями.