Життя зі сталлю: хто допомагає військовим і цивільним отримати протези та як це працює? – репортаж

Людей з інвалідністю, які потребують протезування через війну, за останній рік стало в кілька разів більше. Згідно з опитуванням Вільного радіо у соцмережах, у 44% опитаних є щонайменше одна знайома людина, яка втратила кінцівку через бойові дії. Аналізуємо з експертами галузі та людьми, які пройшли цей шлях: на якому рівні нині знаходиться протезування в Україні, чи справляються лікарі з потоком пацієнтів та в яких випадках доводиться їхати лікуватись за кордон.

Владислав Жайворонок, колаж: Вільне радіо

Владиславу Жайворонку ампутували ногу в підвалі заводу “Азовсталь” старою радянською пилою. Кінцівку одному з захисників Маріуполя довелось відрізати після поранення. В такому стані Владислав потрапив до російського полону. Після звільнення чоловік почав шукати можливості протезування.

“Я зрозумів, що мені потрібно протезуватись приблизно через секунд 15 після того, як прилетіла ракета. Я зрозумів, що втратив кінцівку. Весь шлях надалі — це був шлях до протезування. В Києві мені зробили реампутацію кінцівки. Через кілька місяців — встановили первинний протез”, — розповідає Владислав Жайворонок.

Перший етап лікування Владислав пройшов в одній із приватних українських клінік. Про це попіклувалися благодійники з Патронатної служби “Азову”. В іншій лікарні чоловіку провели ще одну складну операцію на оці, адже крім ноги він частково втратив на війні й зір.

Українські протезисти не поступаються іноземним колегам

Нині Владислав проходить реабілітацію у США. Потрапити туди допомогла президентка благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine Ірина Ващук. Військовий каже: місцевих лікарів вразила професійність колег з України.

“В Києві мене прооперувала Пінчук Єлизавета Андріївна. Вона мені врятувала це око і навіть повернула оцей невеликий відсоток зору. І це диво, бо тут коли мене оглядають лікарі — вони дуже сильно дивуються, що мені це зробили в Україні. Одна дівчина-лікар тут не повірила одразу що це було зроблено за одну операцію. Вони (ред. — американські лікарі) так не вміють робити”, — пригадує військовий.

Владислав Жайворонок, фото з особистого архіву героя

До того ж у Владислава один із найскладніших випадків для протезування — висока ампутація ноги. У США для нього виготовляють надсучасний протез, серед складових якого — коліно з мікропроцесорним управлінням. Раз на кілька днів коліно потрібно заряджати. З таким елементом ходьба виглядатиме максимально плавною. Його вартість близько 30 тисяч доларів.

“Це доволі нове коліно, воно взагалі почало продаватися два роки тому, а гарантія на цей виріб — три роки. Тобто ще ніхто навіть не прожив з цим коліном гарантійний термін. Тому казати щось про надійність і про все інше я не можу, але те, як воно от зараз працює, мені дуже подобається”, — каже Владислав.

Такий протез раз на кілька років потрібно обслуговувати у виробника і за потреби — замінювати. Втім для зручності все ж краще, аби протезів було декілька

“Це механічний виріб, який має набагато менший строк придатності, ніж я сам. Тому з часом звісно потрібно і обслуговувати, і міняти, і можливо підбирати щось інше. Тобто це те саме як люди підбирають різне взуття під різні задачі. Тобто для бігу ви вдягаєте щось одне, для душу — щось інше, для басейну — щось третє і так далі. Приблизно так само мені потрібно буде мати кілька протезів під різні задачі”, — зазначає чоловік.

Зараз Владислав Жайворонок вчиться ходити на учбовому протезі. Це потрібно, аби виявити місця, де пристрій натирає, і виготовити остаточний максимально комфортний його варіант.

Центральна українська влада поки не називає конкретної цифри, скільки цивільних і військових в Україні нині потребують протезування. Лише у приватному проєкті з реабілітації скалічених через війну людей Superhumans Center (який спонсорують здебільшого іноземні донори), кажуть, що понад 10 тисяч людей будуть потребувати протезування та складної реконструктивної хірургії, якщо інтенсивність бойових дій зберігатиметься ще впродовж найближчих місяців.

Це при тому, що за даними профільного міністерства, від початку відкритого вторгнення до березня 2023-го статус людини з інвалідністю оформив 2041 захисник (менше 200 з них офіційно мають I групу інвалідності). За попередні 8 років війни такий статус отримали 26 744 військових.

Пацієнти Superhumans center, фото з архіву медичного закладу

Одна з проблем — брак кваліфікованих лікарів

Медичний директор Superhumans Center Андрій Віленський зазначає: протезування в Україні знаходиться на високому рівні. Тож Владислав Жайворонок міг розраховувати на ту саму допомогу і вдома, але значно пізніше. Для цього потрібно ставати у чергу, адже попит значно перевищує пропозицію.

“Протезування в Україні до цього часу було на достатньо високому рівні, тому що ми розуміємо, що збільшення людей, які потребують протезів, почалося з початку війни 2014-го року. І в Україні були доступні програми навчання з іноземними лікарями, і декілька десятків [українських] фахівців були підготовлені за цими програмами. Технології, які використовують українські фахівці — на світовому рівні. Єдине — тих потужностей і кількості спеціалістів не вистачає, щоб задовольнити цей попит”, — каже співрозмовник.

Андрій Віленський Superhumans center, колаж: Вільне радіо

Лікар додає: їхати на протезування за кордон українцям є сенс в тому випадку, якщо вони мають таку можливість й хочуть зменшити навантаження на українських фахівців. Проте зручніше отримати цю послугу все ж в Україні: адже протези вимагають обслуговування, а їздити для цього за сотні кілометрів може бути не зручно.

Попри те, що технології постійно йдуть вперед, в окремих випадках відновити функцію кінцівки вкрай складно.

“Є проблема, якщо ми говоримо про верхню кінцівку — це висока ампутація на рівні плеча. Тому що там накладається турнікет і дуже часто час евакуації довгий і, на жаль, потрібно ампутувати цю кінцівку. І рішення для плеча не є такими ефективними як тоді, коли ампутація на рівні передпліччя. Тому тут можуть бути очікування пацієнтів, що вони хочуть отримати повністю руку, яка функціонує, але, на жаль, це є майже неможливо й у світі, й в Україні”, — зазначає лікар.

Фото: Superhumans center

Протез за кілька десятків тисяч доларів — це не гарантія успіху

В Україні працює більш ніж 50 підприємств із виготовлення протезів, найбільше з них — у Києві. Кожен такий пристрій — унікальний, адже його виготовляють, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта.

Деякі комплектуючі для них виготовляють в Україні, а от складні й сучасні “запчастини” везуть з країн Європи та США. Виробники комплектуючих між собою конкурують, тому Андрій Віленський вагається стверджувати, які з них найякісніші. А от найдорожчі — це біонічні протези, які потрібні при високій ампутації руки. Вони можуть коштувати близько 150 тисяч доларів.

Для довідки:

Біонічні протези — найбільш функціональний вид протезів. Вони працюють від сигналів м’язів кукси. Біонічні протези рук дозволяють не лише взяти предмет, а й відновити дрібну моторику. Біонічні протези для ніг зберігають ходу, яка притаманна людині.

Проте сам по собі найдорожчий протез не є гарантією високої якості життя. Зокрема, процедура протезування ускладнюється, коли в ній не бере участі лікар-реабілітолог. Це одна з проблем, над розв’язанням якої нині працюють українські фахівці.

“В Україні, як і у багатьох країнах світу, процедура протезування відірвана від процедури реабілітації. А це повинен бути єдиний комплекс. Тому що найкраще підготуватися до протезування, власне опанувати протез, навчитися з ним жити й забезпечувати свою мобільність людина може тоді, коли є комплекс протезування і реабілітації (до і після протезування). Це не тільки українська проблема”, — каже лікар.

Ціни на протези дуже різні: вони стартують від 20 тисяч гривень і можуть перевищувати мільйон. Якщо пацієнт хоче надсучасний і дуже вартісний варіант, витрати на який держава не може покрити повністю, він має доплатити різницю. Та це скоріше виняткові ситуації.

“Ми розуміємо, що рішення, які можна реалізувати за державні кошти є дещо обмеженими. Але переважну більшість випадків вони закривають. Навіть декілька протезів. Тому держава нині цю функцію на себе взяла і виконує”, — зазначає Андрій Віленський.

Цивільним набагато складніше отримати якісний протез

З лікарем погоджується CEO Superhumans Center Ольга Руднєва. Втім вона зазначає: більше можливостей для протезування нині мають все-таки військові.

“Якщо військовим держава покриває дороговартісні протези вартістю більше мільйона гривень, то для цивільних це протези до 240 000 грн. Тобто цивільним набагато складніше насправді отримати якісний протез”, — каже Ольга Руднєва.

Центр реабілітації постраждалих внаслідок війни дітей і дорослих Superhumans Center відкрили 14 квітня на Львівщині. Ідея ж створити таку клініку виникла 15 квітня минулого року. За менш ніж рік вдалося залучити іноземних донорів та представників українського бізнесу, які спонсорують проєкт. Ольга Руднєва зазначає, що однакову допомогу тут отримують як військові, так і цивільні. Лікують їх теж за співвідношенням 1:1.

“Спершу ми обрали дві послуги: протезування (бо розуміли, що дуже великий попит буде і під час війни, і після), і друга послуга — це реконструктивна хірургія. Щоб людей повернути до нормального життя недостатньо просто врятувати їх від смерті, треба повернути їх до нормального функціонування, до соціального життя — тобто це реконструктивна хірургія. Але потім ми зрозуміли, що ці дві послуги не є повними, так воно не буде працювати, бо дуже важлива психологічна реабілітація. І обов’язково — це реабілітація після того, як людина отримала протез для того, щоб навчитися знов рухатися”, — додає співрозмовниця.

Тут підбирають в тому числі й протези для очей. Проте це матиме лише косметичний сенс, адже технології поки не дозволяють повернути втрачений зір. З часом у центрі планують зайнятися й відновленням слуху.

Держава виділила на допоміжні засоби понад 2,5 млрд грн, понад 356 млн є для протезування з використанням новітніх технологій

На 2023 рік у державному бюджеті для забезпечення допоміжними засобами реабілітації військових і цивільних (в тому числі й протезуванням) передбачили понад 2 млрд 795 млн 55 тисяч грн. Це на 56% більше, ніж виділяли 2022-го.

Крім того, у 2023-му у держбюджеті передбачили понад 356 млн грн на протезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями. Це у 15 разів більше, ніж виділяли торік. Такі цифри наводять у Міністерстві соціальної політики України у відповідь на інформаційний запит Вільного радіо.

Протезування від держави у 2023, інфографіка: Вільне радіо

Також частину коштів витратять на допоміжні засоби реабілітації:

• протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття
• спеціальні засоби для самообслуговування та догляду
• засоби для пересування
• допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому
• меблі та оснащення
• засоби для орієнтування та спілкування.

Обирає, де пройти процедуру протезування — у державній чи приватній клініці — сам пацієнт. Держава може заплатити й приватним виробникам. Також люди з інвалідністю можуть отримати грошову компенсацію, якщо придбали засоби реабілітації самостійно.

Оплачують як перший (тренувальний) протез, так і остаточний його варіант.

Як отримати гроші на протез від держави

• підготувати документи: паспорт громадянина України, індивідуальний податковий номер, рішення військово-лікарської комісії (лише для військових) та витяг з наказу командира військової частини або довідку про обставини травми (лише для військових)
• написати заяву на забезпечення протезним виробом
• віднести заяву й пакет документів до ЦНАПу або органу соціального захисту населення. Також це можна зробити через електронний кабінет
• отримати від Фонду соціального захисту людей з інвалідністю повідомлення про прийняте рішення та сформоване електронне направлення або про необхідність подання відсутніх документів
• обрати протезне підприємство, де ви хочете отримати цю послугу з переліку
• звернутися до обраного підприємства, на якому вам підберуть засіб реабілітації.

Отримати безкоштовну консультацію щодо того, як отримати протез та на яке підприємство краще звернутися, можна у спеціалістів проєкту підтримки протезування в Україні за номером +380 50 177 6839.

Крім того, у Міністерстві соціальної політики працює “гаряча лінія” з питань протезування кінцівок. Дзвонити туди можна за телефоном +380 50 177 68 39.

Стати в чергу, аби пройти процедуру протезування чи отримати послугу реконструктивної хірургії в центрі реабілітації Superhumans Center, можна, заповнивши анкету. Лікування тут покривають донори проєкту.

Якщо через війну ви отримали опіки чи рубці, комплексне безоплатне лікування можна отримати в рамках проєкту “Неопалимі”, який благодійники запустили в січні цього року спільно з Міністерством охорони здоров’я. Послуги естетичної медицини тут надають усім військовим та цивільним, в тому числі й дітям.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Анна Сердюк, Владислава Кобко

Вільне радіо