Чемпіонські амбіції двох Іванів і «срібна» вершина Руслани

Минулої неділі завершилися відразу двоє престижних міжнародних змагань серед спортсменів з інвалідністю. Як прихильники спорту, без сумніву, поінформовані, мова про XXIV літні Дефлімпійські ігри у бразильському місті Кашіас-ду-Сул та Кубок світу з футболу серед гравців із вадами опорно-рухового апарату в Іспанії.

Причому як Дефлімпіада, так і світова футбольна першість склалися тріумфально не тільки для українців загалом, а й для наших земляків із Тернопільщини зокрема. Заголовок цього матеріалу наочно це ілюструє.

Що там казати, коли всі троє представників тернопільського регіонального центру «Інваспорт» повернулися чи повернуться наприкінці цього тижня додому з нагородами найбільш авторитетних стартів сучасності серед людей із порушеннями слуху, якими є Дефлімпіада.

До «бронзи» дзюдоїстки Марії Бали додалися «срібло» легкоатлетки Руслани Муравської і «золото» футболіста Івана Рудзевича. Браво! Інакше і не скажеш. У секторі для стрибків у висоту, де разом з іншими конкурентками змагалася Руслана Муравська, у суперечку спортсменок утрутилася… небесна канцелярія. Сильна злива — це геть не те, що потрібно легкоатлеткам для найбільш ефективних польотів над планкою.

Утім, двоє фавориток, не можна не віддати їм належне, своє реноме підтвердили. Головна конкурентка нашої Руслани Муравської зі Словенії, яка має в активі стрибок на 174 сантиметри, підкорила на дев’ять сантиметрів нижчий рубіж. А для Руслани став «срібним» політ на 162 сантиметри. До свого особистого досягнення тернопільська спортсменка не добрала п’ять сантиметрів.

Завітавши 15 травня до редакції, наставник Руслани Муравської, заслужений тренер України Михайло Васірук поділився деякими подробицями суперечки, які йому вдалося з’ясувати. Спостерігаючи за перипетіями боротьби, Михайло Степанович не міг не зауважити, що підопічна, зважаючи на умови, мала можливість трохи скорегувати власні стрибки. Підказав би, звісно, їй про це. Однак поїхати разом із Русланою до далекої Бразилії завадили сімейні обставини.

Попри те, разом із автором цих рядків не могли не дійти висновку, що Руслана — справжня молодчинка! Нових їй успіхів у підкоренні спортивних висот. А заодно — і щирі побажання позбутися травм, неминучих у справі, якою займається. Під час Дефлімпіади, скажімо, Руслану турбували болі у спині. Не надто катастрофічно, однак, на думку Михайла Степановича, після повернення підопічної конче займуться необхідним нарощуванням м’язевої маси.

І, звісно ж, справжнім героєм Дефлімпіади став вихованець тернопільського регіонального центру «Інваспорт», футболіст Іван Рудзевич. У фінальному матчі футбольного турніру Дефлімпіади зі збірною Франції разом із партнерами по команді домігся перемоги з мінімальним рахунком 1:0. Можете собі тільки уявити, яким напруженим був вирішальний поєдинок.

Національна збірна України, як прихильники спорту теж уже, без сумніву, знають, упевнено стала переможцем Дефлімпіади в командному заліку. В її активі аж 138 медалей — 62 золоті і по 38 срібних та бронзових.

Абсолютним тріумфатором Кубка світу з футболу серед гравців із вадами опорно-рухового апарату в Іспанії теж стала паралімпійська збірна України. У фінальному поєдинку українці, серед яких і наш земляк, уродженець Підгайців Іван Шкварло, так само у надзвичайно напруженому протистоянні здолали збірну Ірану — 1:0.

Це вже сьома світова футбольна вершина збірної України. До цього нашим не було рівних у 1998-му, 2001-му, 2003-му, 2009-му, 2013-му і 2017 роках.

Богдан Дікальчук

На фото із соціальних мереж: чемпіон Дефлімпіади Іван Рудзевич разом зі своїми наставниками після завершення церемонії нагородження

Вільне Життя