Рибалка на візках: у Києві провели особливий чемпіонат із риболовлі (ВІДЕО)

5 канал

Речник ГПУ, якого журналісти “5 каналу” зустріли на чемпіонаті, розповів, що ці змагання – це можливість людям відчути себе людьми і відчути природу

Ловили рибу, а потім випускали її на Жуковому острові столиці. Туди з’їхалися люди з інвалідністю: на чемпіонат із риболовлі. Це саме той випадок, коли присутність на турнірі набагато важливіша за кількість улову. Чому – дізнаєтеся з нашого сюжету.

Намагається не спізнитися на турнір Олександр Стадниченко. Він, щоправда, рибалити не планує. Але переконаний – це і не головне.

Чоловік каже: “Не обов’язково брати участь. Просто провести добре час, поспілкуватися – це вже класний плюс”.

Після жеребкування всі роз’їжджаються по визначених місцях, і, підгодувавши рибу, беруться до справи. Світлана Трифонова бере участь у змаганнях заради синів. Їм 11 та 15 років, і вони захоплюються рибною ловлею.

Незмінний організатор чемпіонату з рибної ловлі для людей з інвалідністю – Олександр Пустовойт. Він опинився у візку у 18 років. Утім продовжив жити активно. Останні десять років влаштовує цей турнір.

“Для того, щоб здійснити свою мрію, потрібно щось зробити. Поїхати в магазин, купити снасті. Приїхати сюди. Ми нікого не привозимо – усі приїжджають самі. Привозимо сюди людину лише один раз. Перший. Якщо він захворів цією рибалкою – він наш. Цей процес реабілітації так і виходить, що людина потім вимушена щось робити, щоб оце повторити”, – розповідає організатор.

У центрі реабілітації на Жуковому острові під Києвом, який створив Олександр Пустовойт, рибалять щодня. Утім зібрати всіх на великі змагання вдається лише раз на рік. Доїжджають сюди лише найактивніші візочники.

Організатор каже: “Публічних людей, або таких, які живуть звичайним життям, сидячі на колясках, я думаю, від усього загалу відсотків 20. Це максимум”.

Більшість візочників не виходять з квартир місяцями, а то і роками. Занадто багато перешкод для пересування, пояснює Олександр Довженко. Він отримав травму сорок років тому. Розповідає: “Звичайна травма пірнальника, як кажуть. Це коли людина пірнає в не досить глибокому місці, втикається головою в дно і хребці ламаються, не витримують…”.

Однак, Олександр дуже хотів реалізувати себе в житті. І став професійним художником. Частину своїх робіт, які не встиг продати, тимчасово привіз до центру реабілітації.

“Одразу після травми, коли була дуже тяжка травма, коли я лежав зовсім… Я тоді малював думками, розумієте. Мені було шкода, що я вже стільки усього знаю, вмію. І не маю змоги усе це реалізувати. Ну і потім потихеньку пристосовувався”, – розповідає чоловік.

У речника Генеральної прокуратури Андрія Лисенка вихідний. Він тут у ролі асистента десятирічної Маргарити. Це його дочка, яка поставила перед собою задачу: наловити найбільше риби.

“Зранку дочка перша встала о 6-й. Папа, мама – підйом! Готуємось, тато машину готує, мама готує зачіску. Бо на рибалку ж їдемо”, – розповідає чоловік.

Маргарита має досвідченого радника: Андрій Лисенко і сам не пропускає можливості закинути вудку.

Він каже: “Це не просто змагання. Це можливість людям відчути себе людьми, відчути природу”.

Традиційно всю рибу після зважування випускають. Додому забирають лише настрій.

Максим Волобоєв

“5 канал”