Скаржитеся на життя? Дівчина не відчуває рук і ніг – вишиває картини… ротом (ВІДЕО)

25.01.2016

Вони артисти на сцені і публіка в залі, їм аплодують, вони вживаються в ролі. Ці діти мають не лише особливі потреби, вони мають ще й особливі здібності.

Це Ніжин. Актова зала місцевого будинку-інтернату. На сцені трупа Чернігівського аматорського театру «Дивосад». Буратіно, П’єрро, Черепаха Тортілла – цих персонажів доволі успішно грають діти, що їх діагнози для багатьох лунають немов вирок – синдром Дауна, ДЦП. Діти з Чернігова справді не схожі на знедолених. Попри тяжкі недуги їх батьки від рідної крові не відмовилися. Вихованцям Ніжинського дитячого інтернату, так не пощастило. На пам’яті директорки закладу жодного випадку всиновлення.

Вадим Дорофєєв виглядає як 7-річна дитина, та хлопчику 14 років. Мислить вже по-дорослому. Торік Вадим знайшов телефон своїх рідних батьків, поцікавився, чи не хочуть його забрати додому. У Вадима ДЦП та помірна розумова відсталість, але в інтернаті хлопчик навчився читати і писати. Нині у Вертепі він грає відповідну роль – янголятка. Носить різдвяну зірку, розповідає колядки. І ця дитина понад усе бажає пізнати, що таке батьківська любов.

А це Оксана Горницька, їх 24, в інтернаті змалечку. Потрапити в родину дівчина вже й не мріє, вона прикута до візка, ніг не відчуває, а от руки намагається розвивати. Оксана усвідомлює, її доля у стінах інтернату. Але й корисною вона може й тут. Губами вишиває картини, роботи продає. Має постійних покупців.

В інтернаті не приховують, потенційних батьків відлякують діагнози, тому українці здебільшого оминають заклади, де утримують дітей з розумовими, або фізичними вадами. Фахівці певні, слід не боятися йти до дітей, адже побачивши їх на власні очі, потенційним батькам буде важко від неї відмовитися.