Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним (ВІДЕО)

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним (ВІДЕО). доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Поява пандусу в музеї чи театрі ще не свідчить про повноцінну доступність. Це варто розуміти культурним менеджерам. Інклюзія — це не лише про інвалідність. Інклюзивний простір — той, що думає про всіх своїх відвідувачів: будь-якого віку, статі, рівня мобільності.

Що гальмує розвиток мистецтва для всіх?

Здебільшого інклюзія в мистецтві тримається на фахівцях і активістах із громадського сектору. Ключовим питанням залишається відсутність фахівців, педагогів. Є соціальні працівники, які знають, як працювати з дітьми з інвалідністю, і є митці, які розуміють сферу, але не знають, як працювати з цими дітьми. До того ж, відсутня прийнятна освітня база для майбутніх митців з інвалідністю. Позашкільна робота творчих гуртків і мистецька освіта загалом не робить кроків у напрямку роботи з такими дітьми. Якщо людина з інвалідністю потрапить у мистецький проєкт, то, швидше за все, виконуватиме роль людини з інвалідністю. Тобто немає переосмислення сприйняття та ролей для людей з інвалідністю. Поки інвалідність, а не людина є основним фактором. Хоча мало б бути навпаки.

Так вважає Анастасія Войтюк, музикантка, культурна менеджерка, керівниця організації “Непротоптана стежина”, що проводить фестиваль інклюзивного театру “Шлях”. За її словами, у мистецькому просторі й мистецькій освіті загалом з’явилося замкнуте коло, яке складно розімкнути через відсутність професійних кадрів. Рушійною силою, на її думку, можуть бути самі люди з інвалідністю. Адже багато проєктів створили за їхньої участі. І вони сьогодні є ключовими гравцями в інклюзивному мистецтві.

Доступність як художній елемент

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Водночас переосмислення вже відбувається в інклюзивно-мистецькому проєкті “Краще разом”, що розвивають у культурно-громадського центрі “Shelter+”. “Інклюзія — це про переосмислення сцени. І доступність ми використовуємо як художньо-естетичний елемент. Замість доповнення, вона може збагатити твір. Наприклад, уся хореографія в нас побудована на жестовій мові”, — поділився Роман Морозов, співзасновник “Shelter+”.

У своєму театрі вони використовували нерівну рівність. Тому що всі люди не можуть бути абсолютно рівними. Але рівність полягає в тому, що кожна посудина [людина] наповнюється повністю. Цю концепцію творці проєкту запозичили з праць Григорія Сковороди.

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Невіддільним елементом включеності митців з інвалідністю є заробіток. Дуже важливо, аби митці отримували гонорари, а не працювали виключно з рахунок грантів. Цю ідею “Краще разом” реалізовує коштом чіткого акценту на мистецтві, а не на присутності людей з інвалідністю у творі, що неабияк сегрегує людину у контексті мистецького твору чи вистави.

А що з музичними фестивалями?

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

“Розумію, що чим більше ми займаємося інклюзією, тим більше нам не вистачає роботи з професіоналами. Максимум, що ми можемо зробити, — це поставити платформи, зробити заїзд, 1-2 сцени із перекладачем жестовою мовою і запрошених музикантів з інвалідністю для виступу на фестивалі”, — поділився Андрій Зоїн, директор Respublika Fest. Цьогоріч фестиваль зіткнувся з проблемою пошуку виконавців. “Учасники з інвалідністю є, але їх настільки мало, що вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати”.

Минулого року на Respublika Fest для музикантів з інвалідністю зробили окрему платформу для виступів. Цього ж року організатори вивчили урок, і на одній сцені виступали всі.

Одним із найбільш болючих питань залишається ситуація з облаштованими вбиральнями. Цим поділилась Мар’яна Мокринська, менеджерка з GR & CSR в Atlas Weekend. Люди не розуміють, що таким людям не підійде звичайна вбиральня. А тому потрібно продовжувати вести просвітницьку роботу. Фестиваль пройшов шлях від встановлення платформи для людей з інвалідністю та вбиральні до створення доступності для людей із порушеннями слуху як на живому фестивалі, так і на онлайн події.

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Пільги чи на рівні з усіма?

“Будь-яка людина цінує щось більше, якщо вона за це платить фінансово. Стався цікавий казус на ZaxidFest, коли людям з інвалідністю запропонували безкоштовний вхід, проживання, організували трансфер. Проте щойно зазначили, що супроводжуючі повинні були платити за вхід зі знижкою 60%, то всі запрошені гості відмовилися. А це 30 людей”, — згадав Дмитро Щебетюк, модератор дискусії. Тому треба знаходити баланс, але однозначно не робити вхід безкоштовним.

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Його колега-модератор Леонід Марущак поділився власним досвідом інклюзії на музичних фестивалях. Свого часу на КаZaнтип, що проходив поруч із нині окупованою Паралімпійською тренувальною базою в Євпаторії, приїздило багато спортсменів. І лише згодом він дізнався, що для них нічого не робили безкоштовно: люди платили шалені гроші за вхід, самостійно домовлялися з місцевими, щоб їх довезли, а потім ще й долали недоступність на території КаZaнтипу. Із часом організатори почали думати про доступність, бо побачили, що можуть збільшити кількість відвідувачів завдяки цьому.

Чому веб доступність важлива?

Багато музеїв знаходяться в історичних будівлях. І це часто стає на заваді, коли музейники займаються облаштуванням свого простору. Звичайно, є випадки, коли вдалось цього уникнути: у Вінниці є музей-садиба Михайла Коцюбинського. Відвідувачі можуть без проблем зайти, адже не вході зовсім немає порогу. Його зняли спеціально для діда письменника.

Проте в більшості це питання залишається невирішеним. Варіантом могло б стати залучення VR-технологій. Дмитро Щебетюк розповів про власний досвід з Амстердаму під час відвідин музею Анни Франк. Через вік будівлі вона є не просто недоступною, а ще й одним із небагатьох випадків, коли її не можна облаштувати. Тому поки інші відвідувачі проходили екскурсію особисто, йому дали VR-окуляри, завдяки яким він міг побачити все те саме, але на відстані.

Водночас поки немає вирішення питань архітектурної доступності, музейники концентруються на інших. Наприклад, для людей з порушеннями зору в музеї мистецтва імені Богдана і Варвари Ханенків. Тут уже карантин вносить свої коректури. “Ми не можемо проводити екскурсії для незрячих, бо це вимагає багато роздаткового тактильного реквізиту, без якого людина не може в повній мірі побачити мистецтво”, — ділиться Катерина Гоцало, авторка екскурсії для незрячих у музеї мистецтва імені Богдана і Варвари Ханенків.

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

На думку Ольги Шилової, керівниці освітнього департаменту PinchukArtCentre, поруч із доступністю залишається потреба ментальної роботи. Батьки чи інші супроводжуючі інфантилізують дітей: часом просять, щоб до виставки включили роботу дитини лише через те, що вона має інвалідність, знецінюючи якість. Або ж відвідувачі, що бачать картини таких людей, відразу відносять ці роботи до геніальних, не акцентуючи увагу на таланті. “Важливо, щоб батьки боролися з соціальним соромом. Щоб вони продовжували виходити в публічні місця вже після занять. І водночас, щоб відвідувачі бачили різні прояви поведінки дітей і розуміли, що це нормально”.

Меж немає. Як зробити мистецтво інклюзивним. доступність, мистецтво, проєкт, інвалідність, інклюзія

Повну версію дискусії на Форумі інклюзивності дивіться тут.

“Рубрика”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*