Непроста евакуація: як живеться за кордоном дітям з київських інтернатів (ФОТО)

Непроста евакуація: як живеться за кордоном дітям з київських інтернатів (ФОТО). київ, німеччина, евакуація, інвалідність, інтернат

Непроста евакуація: як живеться за кордоном дітям з київських інтернатів. київ, німеччина, евакуація, інвалідність, інтернатВихованці Святошинського інтернату в евакуації у Німеччині

Залишати у Києві цих дітей було небезпечно, а евакуйовувати — майже неможливо, проте таки вдалося… Про це пише «Вечірній Київ».

Повітряні тривоги, постійна загроза життю, стрес — важкі фактори для будь-якої людини. Але особливо складними вони є для дітей з інвалідністю, які живуть у будинках-інтернатах.

Через психологічні моменти, навіть вже звична нам сирена може суттєво погіршити стан їхнього здоров’я… Тому перед керівництвом Києва та спеціальних закладів — одразу стояло питання: як організувати безпечну і якомога менше стресову евакуацію цих дітей з Києва. І завдяки спільним зусиллям реалізувати задумане таки вдалося.

***

Останні півтора року Дмитро Купрійчук обіймає посаду в.о. директора Святошинського Дитячого будинку-інтернату. Керувати таким закладом навіть у мирний час — непросто, а у час війни — взагалі на грані подвигу.

Директор навчального закладу розповідає, що з перших годин війни повністю віддався роботі, адже в його руках була доля 140 дітей. Так, 48 дітлахів майже одразу забрали батьки, решта ж під час повітряної тривоги деякий час переховувалась в укритті будівлі інтернату.

«Паралельно ми одразу розробляли план евакуації наших вихованців. Найважливішим було якнайшвидше відправити їх за кордон чи в будь-яке інше безпечне місце. З цим нам допомагала благодійна організація „Карітас“. Разом із вихованцями Дарницького ДБІ ми успішно вивезли 99 дітей», — розповідає нині Дмитро Купрійчук.

Непроста евакуація: як живеться за кордоном дітям з київських інтернатів. київ, німеччина, евакуація, інвалідність, інтернатДіти змушені ховатися в бомбосховищі під час повітряної тривоги

Тепер вихованці Святошинського дитячого будинку-інтернату живуть у семи містах Німеччині: Кельн, Ессен, Брілон та декілька інших.

«Прийняли дітлахів тепло, і тепер в них є все необхідне: затишна оселя, смачна їжа, веселощі, фізичні та розумові активності. Вони часто займаються фізичною культурою, ходять на прогулянки та відчувають себе чудово», — зазначив директор закладу.

Як запевнив Дмитро Купрійчук, діти залишатимуться там до кінця війни. Повертати їх зараз у Київ — проблемно і небезпечно. Адже у випадку загострення ситуації, ще одна евакуація для цих дітей — спричинить новий стрес.

Зараз навчальний заклад працює у звичайному режимі: проводяться процедури, реабілітації. Ті вихованці, яких забрали батьки, поступово повертаються в інтернат, відновлюють навчання та заняття. Наприклад, вчора діти займалися спортивними вправами, розвивали просторову уяву, тренували моторику тіла.

***

Загалом з початку війни з Києва евакуювали 7000 дітей з інвалідністю. Заступниця голови КМДА Марина Хонда, яка відповідає за соціальний захист, днями пригадувала, в яких умовах це відбувалося:

«Затримували поїзди, шукали прихисток у безпечних місцях. Після третьої тисячі ці всі моменти вже були доведені до автоматизму. Звісно, це не вдалось би реалізувати без лідерства, і без команди», — розповідає Марина Хонда.

Раніше ми також розповідали, як живуть за кордоном вихованці Дарницького будинку-інтернату.

Микита Солоід

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*