В Україні не будуть саджати за грати за дискримінацію інвалідів, доки цим не займуться самі інваліди

Місяць тому, 18-го червня Президент України Петро Порошенко підписав закон про введення кримінальної відповідальності за обмеження прав людей з інвалідністю. І якщо зважати, що рівність людей полягає у тому, щоб до кожного ставитись особливо, то Генеральна Асамблея ООН ще у грудні 2006 року прийняла Конвенцію про права інвалідів, яка передбачає основні стандарти забезпечення та захисту прав людей з інвалідністю. І згідно з цими стандартами люди з інвалідністю повинні бути повноправно включені у загальноукраїнський соціальний процес.

При цьому, в центрі уваги знаходиться тепер вже не інвалідність, а сама людина з інвалідністю, яка має бути здатна, наскільки це можливо, самостійно жити в суспільстві. Конвенція про права інвалідів вступила в силу 3 травня 2008 року, і наразі ратифікована Україною..

Тим часом внутрішньодержавні реформи, які б закріплювали правозахисний механізм, запропонований Конвенцією, могли би сприяти поліпшенню справи розв’язання проблем людей з інвалідністю на Кіровоградщині. Особливо зважаючи на зміни, які вніс Президент України у закон “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Якраз про зміни йшла мова під час круглого столу, що його ініціював Кіровоградський прес-клуб – партнер “Фундації прав людини”, яка виконує на Кіровоградщині проект “Захист свободи зібрань в Україні: створення умов для суспільного моніторингу, контролю та дискусії з питань свободи мирних зборів молоді з особливими потребами в Україні” за підтримки Європейської Молодіжної Фундації Ради Європи.

Згадані зміни коментували юрист, журналіст, викладач права Ольга Гріднєва. За її словами, зміни передбачають, що відтепер настає кримінальна відповідальність у разі дискримінації за ознакою інвалідності. Наприклад, пряме або непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками інвалідності передбачає штраф у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3,4 тис. – 8,5 тис. грн) або обмеження волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років. Ті ж дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також скоєні посадовою особою, караються штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів (8,5 тис. до 17 тис. грн) або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні на строк до 3 років. Дії, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Але жодні зміни у законодавстві не змінять ситуацію в Україні та на Кіровоградщині на краще, доки самі люди з особливими потребами не почнуть активно і наполегливо відстоювати свої права. Право на мирні зібранні, на освіту, на безбар’єрність, на доступ до медичних послуг. Про це якраз і говорили учасники круглого столу – активісти громадських організацій, зокрема – організації “Народна Академія Творчості”. Лідер об’єднання Ельміра Небесна та її колеги навели чимало прикладів, коли щоденна дискримінація – у транспорті, у медичних установах, у навчальних закладах – руйнує життя і долі кіровоградців.

Власне, зміни, що внесені до статті №161 Кримінального кодексу, – туди додано ще одну категорію, за дискримінацію якої можна понести кримінальну дискримінацію, – не дадуть результату, якщо не буде заяв до міліції про випадки дискримінації. А зробити це можуть лише активні люди – лідери громадських організацій, активісти, батьки дітей з інвалідністю. Прецендентів в Україні досі не було. Кіровоград може започаткувати практику звертання до суду за результатами дискримінації за ознакою інвалідності. І стати прикладом для всієї України!

Фото – Жанна Січкарь

«tusovka.kr.ua» +ФОТО