Діти з важкою інвалідністю мають доступ до свіжого повітря тільки завдяки небайдужим волонтерам

У тому, що ця проблема є характерною майже для всіх закладів України, в яких перебувають важко хворі діти, переконались працівник Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого з прав людини Олена Прашко, регіональний представник Уповноваженого у Дніпропетровській області Тетяна Кокшарова та громадський монітор Тетяна Камак під час моніторингового візиту до комунального закладу «Дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради.

У закладі створено гарні умови для проживання таких дітей: монітори відзначили світлі затишні приміщення, чистоту і порядок у них. Харчують дітей сучасними сумішами, протертими стравами. Медики уважно стежать за станом їхнього здоров’я, підтримуючи постійний зв’язок із лікувальними закладами міста.

Проте моніторами було зафіксовано недотримання розпорядку дня у відділенні IV профілю для вихованців з глибокою розумовою відсталістю та які мають психічні розлади або складні фізичні вади. Двадцять дітей проводили час у манежі та ліжках, замість того щоб бути на прогулянці. Отже, було порушено їхнє право на доступ до свіжого повітря.

«Бракує молодшого медичного персоналу, тому немає можливості виносити дітей на вулицю щодня, – пояснила старша медсестра Валентина Булганова. – Також прагнемо убезпечити хворих дітей від можливих інфекцій». Монітори з’ясували, що лише за допомогою волонтерів, які відвідують відділення двічі на тиждень, право важко хворих вихованців на прогулянку може реалізуватися.

Таку проблему фіксували монітори й в інших дитячих будинках-інтернатах, що свідчить про системні порушення Конвенції ООН про права інвалідів та Закону України «Про охорону дитинства» в дитячих будинках-інтернатах. У демократичному цивілізованому суспільстві є неможливою дискримінація дітей за станом здоров’я або іншими ознаками. Фактично перебування дітей у відділеннях IV профілю перетворює їх на заручників.

Представники Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму не вперше порушують це болюче питання, звертаючись до Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства соціальної політики, проте воно й досі залишається невирішеним. У представників держави наразі відсутня чітка відповідь, що робити для того, щоб хворі вихованці, навіть з діагнозом «глибока розумова відсталість», не були обмежені у своєму праві дихати свіжим повітрям.

За результатами моніторингового візиту буде підготовлено відповідний акт реагування Уповноваженого з прав людини.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини