Чому ми маємо боротися за права дітей з особливими потребами?

Чому ми маємо боротися за права дітей з особливими потребами?. юнісеф, дослідження, освіта, раннє втручання, суспільство, bubble, object, person, toddler, child, baby, little, boy, grass, young. A little boy that is standing in the grass

Чому ми маємо боротися за права дітей з особливими потребами?. юнісеф, дослідження, освіта, раннє втручання, суспільство(ФОТО: http://dobryjlikar.com)

Сьомого березня ЮНІСЕФ опублікував дані дослідження щодо проблеми із реалізацією права на освіту дітей-інвалідів та дітей із особливими потребами. Регіональний директор у країнах Європи та Центральної Азії Афшан Хаш заявив, що у Центральній та Східній частинах Європи, а також у країнах Середньої Азії, проживають 5,1 млн дітей, 75 % з яких не мають належного доступу до освіти. Окрім того, він відзначив, що ті 25%, яким все ж таки пощастило навчатися, не реалізують своє право у повному обсязі. Пояснюється це тим, що, як правило, діти із особливими потребами навчаються у спеціальних навчальних закладах, де вони спілкуються з такими же, як і вони. Така ситуація часто негативно впливає на процес їхньої соціалізації. У результаті, після закінчення школи їм важко комунікувати з іншими людьми. Це, своєю чергою, значно ускладнює їхнє пристосування до «правил гри» інформаційного суспільства.

Заява регіонального директора ЮНІСЕФ, очевидно, наштовхує на нове, більш широке, розуміння права на освіту. У сучасному світі його слід розглядати не тільки як процес здобуття академічних знань, а й як можливість вироблення у особи навичок спілкування й взаємодії із представниками іншим суспільних груп. Адже на сьогодні велику частку населення задіяно у інформаційних сферах, в яких уміння ефективної комунікації є однією з найважливіших складових успіху. У разі ж неповноцінної реалізації дитиною-інвалідом права на освіту, виникає ризик того, що така особа буде неконкурентоздатною на ринку праці. У результаті, вона може втратити можливість для повноцінного користування соціально-економічними правами та опинитися на периферії життя.

Однак, ця проблема стосується не лише дітей із особливими потребами. Удару може зазнати усе населення. Адже у ньому виникає цілий економічно неактивний прошарок – а це завжди негативно відбивається на добробуті кожного окремого члена суспільства. На жаль, Україна також входить до переліку проблемних країн. І питання якнайшвидшого вирішення ситуації набуває особливо важливого значення в умовах економічної кризи й процесу затвердження високих соціально-економічних стандартів у рамках проєвропейського зовнішньополітичного курсу. Боротьба за повноцінне забезпечення права на освіту «особливих» дітей має стати викликом як для держави, так і для інститутів громадянського суспільства.

Задля вирішення проблеми постановою КМУ 6 березня було засновано Національну раду із раннього втручання. Вона має стати тимчасовим консультаційним органом, покликаним сприяти вирішенню проблеми лікування, освіти та інтеграції у суспільство дітей із особливими проблемами та забезпечити підтримку їхніх родин. Органом має бути проведено необхідні наукові дослідження та на їх основі вироблено конкретні пропозиції щодо формування і реалізації державної політики «раннього втручання», яка включає у себе наведені вище цілі. Окрім того, передбачається, що Рада співпрацюватиме з іноземними партнерами та надаватиме Уряду рекомендації щодо належного виконання Україною міжнародних зобов‘язань, які випливають з Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Окрім державних органів, опікуються вирішенням проблеми й інститути громадянського суспільства. Наприклад, харківський благодійний фонд «Інститут раннього втручання» чи навчально-реабілітаційний центр «Джерело» у Львові. Однак, для ефективної діяльності подібних організацій важливо, щоб відбувалася їхня консолідація із органами державної влади. Так, суттєвим кроком для об’єднання зусиль у боротьбі за забезпечення прав «особливих» дітей стало підписання ще у квітні 2017 року меморандуму про створення Національної платформи раннього втручання. Воно відбувалося за участі КМУ, ЮНІСЕФ та низки громадських й донорських організації. На сьогодні платформа є форумом для спілкування й співпраці держави, іноземних партнерів та громадянського суспільства у контексті подолання проблеми.

Чому ми маємо боротися за права дітей з особливими потребами?. юнісеф, дослідження, освіта, раннє втручання, суспільствоПідписання меморандуму про створення Національної платформи раннього втручання (ФОТО: rvua.com.ua)

Іншим позитивним прикладом подібної синергії є проект «Школа Супергероїв». Він був заснований на базі лікувального комплексу «ОХМАДТИТ» і являє собою міні-школу для тяжкохворих дітлахів. У результаті успішної діяльності вже за кілька місяців після старту проекту його автори разом із МОЗ та Міносвіти розробили «Положення про особливості організації форм здобуття загальної середньої освіти в закладах охорони здоров’я», який вже втілюється на практиці. Особливої уваги заслуговує «Школа Супергероїв» і через активне використання у діяльності сучасних технологій. Адже у ЮНІСЕФ наголошували: саме впровадження у освітній та лікувальний процес нових девайсів – найбільш дієвий метод повноцінного забезпечення права «особливих дітей» на освіту.

Чому ми маємо боротися за права дітей з особливими потребами?. юнісеф, дослідження, освіта, раннє втручання, суспільство“Школа супергероїв” (ФОТО: www.facebook.com/superheroes.school)

Підсумовуючи, хочеться виділити декілька основних тез, які слід сприйняти кожному українцю. Парадигма розуміння прав і засадничих свобод змінюється. Вона набуває все більш комплексного і взаємопов‘язаного, системного характеру. Неналежно забезпечені свободи однієї групи населення спричиняють «ефект доміно» – і відбуваються порушення прав інших суспільних прошарків. Цей факт, а також наявне всередині кожної людини гуманістичне начало, мають рухати нас до безкомпромісної боротьби за забезпечення прав як кожної окремої людини, так і широких мас. А позитивний приклад ефективних «низових» ініціатив має лише підсилювати нашу віру у правильність обраного шляху.

Марко Сировой

Права Людини в Україні

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*