Люди з інвалідністю без статусу і пільг. Що зробила держава для постраждалих від збройного конфлікту?

Люди з інвалідністю без статусу і пільг. Що зробила держава для постраждалих від збройного конфлікту?. комитет оон, збройний конфлікт, поранення, постраждалий, інвалідність

Люди з інвалідністю без статусу і пільг. Що зробила держава для постраждалих від збройного конфлікту?. комитет оон, збройний конфлікт, поранення, постраждалий, інвалідність

Експерт Української Гельсінської Спілки з прав людини і Програми USAID «Права людини в дії» Богдан Мойса взяв участь у брифінгу Комітету ООН з прав людей з інвалідністю. Він розповів про проблеми людей з інвалідністю в Україні в контексті збройного конфлікту.

Зокрема, мова йшла про те, що агресія РФ спричинила значні виклики правам людини та появу нових категорій населення в Україні, що потерпають від дискримінації. Це і внутрішньо переміщені особи, мешканці окупованих територій, люди, що втратили здоров’я внаслідок конфлікту. Дискримінація проявляється в перешкодах під час отримання пенсійних та соціальних виплат внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та мешканцями тимчасово окупованих територій. Люди змушені переїжджати на контрольовану урядом територію України для отримання своїх виплат та набувати статусу ВПО. Для мешканців окупованих територій це є не припустимо. Але особи з різними формами інвалідністю навіть в такий спосіб не в змозі реалізувати запропоновану урядом можливість. А це свідчить про те, що уряд не дослухався рекомендацій Комітету, які стосуються множинної дискримінації.

Також переселенці з інвалідністю зіштовхуються з перешкодами при отриманні допоміжних засобів та послуг з реабілітації та медицини, що надаються на місцевому рівні.

Богдан Мойса під час виступу зазначив, що сьогодні уряд не володіє даними щодо кількості цивільного населення, що постраждало внаслідок конфлікту. Це і породжує комплексне незнання проблем цієї категорії населення. Мінсоцполітики збирає дані щодо поранених дітей виключно за умови встановлення дітям статусу постраждалих. Крім того, дані щодо кількості осіб, яким встановлено інвалідність внаслідок порушень здоров’я, набутих через збройний конфлікт, збираються лише після встановлення таким особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

«Відсутність збору даних не дозволяє вести мову про оцінку потреб в послугах з реабілітації та медицини. І як приклад, Луганська обласна адміністрація відмічає збільшення кількості звернень за відповідними послугами від постраждалих (559 поранених), але, водночас, це не призвело до збільшення навантаження на заклади охорони здоров’я області», – розповів Богдан Мойса.

Викликом в Україні залишається отримання постраждалими особами послуг з реабілітації до формального встановлення їм інвалідності. Отримані з місцевих адміністрацій дані свідчать, що, наприклад, в Київській області з трьох постраждалих дітей лише одній дитині було запропоновано реабілітаційні послуги до отримання статусу особи з інвалідністю.

Національним правом декларується отримання послуг медичної реабілітації та допоміжних засобів постраждалим особам до встановлення їм інвалідності. Однак, інформацією щодо кількості осіб, яким такі послуги чи засоби надавались, Україна не володіє. Водночас, жоден з сорока опитаних цивільних постраждалих осіб до встановлення інвалідності не отримував допоміжних засобів. Також за результатами дослідження УГСПЛ, відсутність доступного транспорту та недостатність грошових коштів, стали наслідком відмови трьох з сорока опитаних постраждалих від звернення за встановленням інвалідності та отримання послуг.

Люди з інвалідністю без статусу і пільг. Що зробила держава для постраждалих від збройного конфлікту?. комитет оон, збройний конфлікт, поранення, постраждалий, інвалідність

У той же час, експерт УГСПЛ відзначив і позитивні зрушення у сфері забезпечення прав людей з інвалідністю. Так, в національному праві передбачено удосконалення систем оповіщення про надзвичайні ситуації. Проте, УГСПЛ не володіє інформацією про практичні кроки задекларованого. Однак, останні події гуманітарного характеру (вибухи на військових складах, повені в окремих регіонах) свідчать, що наразі системи оповіщення не модернізовано.

Декларує уряд і заходи з евакуації та супроводу осіб з інвалідністю. Разом з тим, до сьогодні не затверджена програма навчання фахівців установ, організацій, що мали б надавати супровід та допомогу людям з інвалідністю щодо надання такої допомоги.

Позитивним УГСПЛ вважає звернення уваги уряду на становище цивільних осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту. Законодавством України передбачено встановлення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни для людей, які отримали поранення. Це поліпшує їх соціальний захист, гарантує збільшення соціальних та пенсійних виплат та інші пільги.

«Проте, один з найбільших недоліків – це те, що пораненим цивільним особам, що набули інвалідності і були поранені на тимчасово окупованих територіях після 1 грудня 2014 року відмовляють в статусі осіб з інвалідністю внаслідок війни. На жаль, така тенденція підтверджує, що уряд не досягнув особливого прогресу з імплементації висновків Комітету», – зазначив під час виступу Богдан Мойса.

Люди з інвалідністю без статусу і пільг. Що зробила держава для постраждалих від збройного конфлікту?. комитет оон, збройний конфлікт, поранення, постраждалий, інвалідність

Крім того, процедура отримання цього статусу супроводжується бюрократичними перешкодами – необхідністю документального підтвердження поранення через бойові дії. Разом з тим, урядом не встановлено жодних гарантій цивільним особам, що набули захворювань через збройний конфлікт, але не безпосередньо через поранення. Мова йде про стресові розлади, захворювання через переохолодження набуті внаслідок переховування від обстрілів, як однієї з причин. Урядом лише у 2018 році задекларовано розробку бюджетної програми з надання внутрішньо переміщеними особами з інвалідністю послуг психологічної реабілітації.

У кінці вересня – на початку жовтня Комітет ООН з прав людей з інвалідністю оприлюднить питання до Уряду України. УГСПЛ та експерти Програми «Права людини в дії» розпочнуть паралельний збір даних для підготовки Тіньового звіту про виконання Конвенції. Одночасно, УГСПЛ й далі адвокатуватиме законодавчі зміни та зміни в державній політиці спрямовані на забезпечення прав людини постраждалого внаслідок збройного конфлікту населення.

Довідково: Українська Гельсінська Спілка з прав людини надала свої пропозиції Комітету ООН з прав людей з інвалідністю з формування питань Уряду України для підготовки Державної доповіді II-III циклу про виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю. Ці питання увійшли до коаліційного подання до вищезгаданого комітету, яке разом підготували 9 громадських організацій, зокрема Національна асамблея людей з інвалідністю України, Українське товариство глухих, Асоціація захисту прав та допомоги людям з обмеженими можливостями «Відкриті серця», Житомирська обласна організація «Молодь. Жінка. Сім’я», Львівська обласна організація «Реабілітація людей з обмеженими можливостями», Чернівецька обласна організація ЛЖВ «Лідер».

Також у грудні 2018 році УГСПЛ презентувала аналітичний звіт «Реабілітація жертв конфлікту. Чи пропонує держава щось, крім встановлення інвалідності та милиць?».

Підготовка пропозицій до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю та видання зазначеного аналітичного звіту стали можливими завдяки програмі «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*