МОЗ презентувало дворічний план заходів із реалізації Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року

Безбар’єрність стосується мільйонів українців, адже вона означає усунення барʼєрів не лише для осіб з інвалідністю, а загалом для маломобільних людей, молоді, жінок, літніх людей, дітей та інших.

Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, прийнята з ініціативи Олени Зеленської, передбачає створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямами:

1. Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
2. Освітня безбар’єрність — створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
3. Економічна безбар’єрність — забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
4. Інформаційна безбар’єрність — умови, за яких люди, незалежно від їхніх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їхні потреби та можливості.
5. Фізична безбар’єрність — створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.
6. Цифрова безбар’єрність — забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості та ін.

Наразі її подальша реалізація є вкрай актуальною. Адже, на жаль, війна загострила це питання: наприклад, такі численні суспільні групи, як ветерани, які через поранення стали маломобільними, та внутрішньо переміщені особи, у т. ч. й діти, відчули на собі тягар бар’єрів у повсякденному житті.

«Повномасштабна війна поставила перед нами нові складні завдання. Безбарʼєрність — це не просто слово. Це виклик. Це те, що маємо зробити для тих, про кого ми зобовʼязані подбати. Саме для розвʼязання цього завдання ми розробили та презентували флагманський проєкт нашого міністерства “Розвиток системи реабілітаційної допомоги”. Нормативне підґрунтя для розбудови сучасної системи реабілітації на засадах пацієнтоцентричності, мультидисциплінарності та доказовості було розроблене ще до повномасштабної війни. Тепер ми крок за кроком втілюємо все це в життя. У широкому розумінні це про допомогу людині усунути бар’єри для активного життя. Рухаємось у цьому напрямі», — зауважив Віктор Ляшко.

Слід зазначити, що повномасштабне вторгнення рф не завадило реалізації у 2021–2022 роках плану заходів із впровадження Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Наразі уряд затвердив план заходів із реалізації Стратегії на наступні два роки.

Попередньо схвалений Радою безбар’єрності документ визначає чотири пріоритетні напрями роботи:

• безбар’єрний простір,
• безбар’єрні товари,
• безбар’єрні послуги,
• безбар’єрна інформація.

Відповідно до цього, кожне міністерство реалізовуватиме чіткі завдання, виконання яких наблизить Україну до європейських стандартів безбар’єрності.

Міністерство охорони здоровʼя України активно залучене в роботу над створення безбарʼєрного простору. Так, серед його завдань на 2023-2024 роки, зокрема визначені наступні:

На 2023 рік:

• Запуск стаціонарних та амбулаторних реабілітаційних послуг у пакетах медгарантій НСЗУ.
• Запуск електронного документування реабілітаційного процесу.
• Розвиток 77 закладів реабілітаційного маршруту – створення реабілітаційних відділень, кабінетів асистивних технологій.
• Співпраця закладів охорони здоровʼя та протезних підприємств.
• Формування бачення реабілітації в громаді та координації послуг.
• Видача допоміжних засобів реабілітації (ДЗР) у процесі реабілітації на базі кабінетів асистивних технологій.
• Посилення закладів високоспеціалізованих послуг у реабілітації (травми спинного мозку, опіки, протезування-ортезування).
• Розробка нормативно-правових актів (НПА) з ліцензування фахівців із реабілітації.
• Прийняття НПА з реабілітації в громаді та координації послуг.
• Розробка удосконалених пакетів у Програмі медгарантій із включенням реабілітації в громаді.

На 2024 рік:

• Запуск реабілітації в громаді та інтеграція послуг.
• Формування трирівневої системи реабілітаційної допомоги, в якій наявні центри надання високоспеціалізованої допомоги – на національному рівні, заклади надання неспеціалізованої реабілітаційної допомоги – на рівні областей та заклади для надання реабілітаційної допомоги – на рівні громад.

Реімбурсація ДЗР тимчасового користування.

Важливо, що для контролю за реалізацією плану заходів буде запроваджено електронний моніторинговий інструмент, який демонструватиме прогрес у виконанні всіх запланованих заходів за напрямами. Він буде доступний як державним органам, так і громадськості.

Міністерство охорони здоров’я України