Валерія Коломієць: Аби вади слуху у людей не ставали перепоною у наданні їм правової допомоги – держава залучає перекладачів жестової мови

Валерія Коломієць: Аби вади слуху у людей не ставали перепоною у наданні їм правової допомоги – держава залучає перекладачів жестової мови. утог, жестова мова, перекладач, правова допомога, інвалідність

Валерія Коломієць: Аби вади слуху у людей не ставали перепоною у наданні їм правової допомоги – держава залучає перекладачів жестової мови. утог, жестова мова, перекладач, правова допомога, інвалідність

Україна в 2009 році ратифікувала Конвенцію ООН «Про права осіб з інвалідністю», взявши на себе зобов’язання забезпечити для таких громадян рівні можливості та їх інтеграцію у суспільне життя. Безбар’єрність для таких людей передбачає не лише архітектурну доступність, а й наявність документів та правової інформації у доступних форматах. Зокрема, для надання правової допомоги людям із вадами слуху держава залучає перекладачів жестової мови, адже це своєрідний засіб їх спілкування із зовнішнім світом. Для цих людей складність отримання правової допомоги через мовний бар’єр поглиблює соціальну ізоляцію та обмежує їхні можливості у реалізації своїх прав. Про це зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

«Доступ до правосуддя залежить від того, наскільки люди знають свої права та механізми їх захисту. Особливо важливо, аби в інформаційному вакуумі не опинилися люди з інвалідністю. Спрощення доступу до правової допомоги для вразливих категорій громадян є одним із пріоритетів Міністерства юстиції та системи безоплатної правової допомоги», – зазначила заступниця очільника Мін’юсту.

Важливим напрямом у забезпеченні доступності правової допомоги для людей з інвалідністю є співпраця з профільними громадськими (волонтерськими) організаціями. Такі організації володіють специфічною інформацією та глибоким знанням потреб цільової аудиторії, а також мають необхідні спеціалізовані ресурси.

За словами Валерії Коломієць, системою безоплатної правової допомоги налагоджена співпраця з Українським товариством глухих (УТОГ), що об’єднує на сьогодні 42 тис. громадян з порушеннями слуху. Так, на базі регіональних організацій УТОГ утворені та функціонують на постійній основі консультаційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги, де громадяни можуть отримати правову інформацію, консультації та роз’яснення з правових питань, допомогу у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру На сьогодні центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується робота 8 таких дистанційних пунктів, до яких протягом поточного року здійснено 13 виїздів та надано правові консультації 68 особам з вадами слуху. Зокрема, особисті прийоми юристів системи БПД на базі дистанційних пунктів доступу для осіб з вадами слуху здійснені у Вінницькій, Закарпатській, Київській, Тернопільській, Харківській областях та місті Київ.

«Першочергову роль відіграє широка правопросвітницька робота. Під час інформаційно-роз’яснювальних заходів люди з інвалідністю можуть більше дізнатися про свої права, а також отримати індивідуальну консультацію юриста, переклад якої жестовою мовою забезпечують фахівці Українського товариства глухих. Серед осіб з інвалідністю зі слуху розповсюджуються буклети та інші інформаційні матеріали щодо прав та соціальних гарантій для таких осіб, передбачених законодавством України», — додала Валерія Коломієць.

Традиційними стали заходи не тільки для дорослих, а й для дітей з вадами слуху, наприклад, у Тернопільській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті.

У штаті Правобережного київського місцевого центру працює перекладач-дактилолог, який надає послуги перекладу жестовою мовою. Люди з порушенням слуху мають можливість у зручний для них спосіб отримати безоплатну правову допомогу щовівторка з 09 до 13 години.

Доступ до права в один клік

Доступ до офісів безоплатної правової допомоги чи регіональних організацій УТОГ, особливо в умовах карантинних обмежень, для людей з інвалідністю ускладнений. Онлайн консультування з використанням інформаційних технологій, відеоконсультації та роз’яснення набувають все більшої ролі.

Зокрема, цього року розроблений мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога». Завантаживши його з Google Play чи App Store, кожен матиме можливість отримати на свою електронну пошту юридичну консультацію та дізнатися контакти центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, гарячі лінії органів державної влади, громадських організацій тощо.

«Одним дотиком можна проконсультуватися з фаховим юристом. Це значно спрощує доступ до права для усіх громадян, водночас стає особливо актуальним для людей з інвалідністю. Варто лише завантажити застосунок на мобільний телефон, аби дізнатися про алгоритм своїх дій у складній життєвій ситуації», – зазначив в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Фахівці Криворізького місцевого центру підготували серію відеоконсультацій, у яких проводять роз’яснення щодо права на безоплатну правову допомогу та механізм її отримання через мобільний застосунок.

«Особи з інвалідністю потребують інформаційної підтримки. Чим більше люди знатимуть свої права, тим більше матимуть змогу їх захистити», – зазначила перекладачка жестової мови Криворізької територіальної організації УТОГ Світлана В’юник.

У Сумах юристи місцевого центру спільно з обласною організацією УТОГ започаткували юридичну платформу у форматі онлайн-консультацій.

«Такий формат роботи дає змогу розібратися в проблемі людини, визначити алгоритм дій: куди звернутися і який порядок вирішення питання, і, звісно, зберегти свій час, який міг би бути витрачений на очікування. За допомогою спеціальної програми та роботи перекладача жестової мови особи з вадами слуху можуть проконсультуватися з юристами», – переконана директорка Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко.

Крім того, юридичні консультації надаються фахівцями системи БПД через месенджер фейсбук-сторінки, а також у вайбер та телеграм чатах.

Захист та відновлення порушених прав

Люди з інвалідністю — найуразливіша категорія громадян, які часто страждають від дискримінації, обману чи шахрайства. Такі особи, у разі отримання ними пенсії чи допомоги у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Цей вид допомоги передбачає захист, представництво інтересів та складення процесуальних документів юристами центру чи адвокатами, послуги яких оплачує держава.

«Особи з інвалідністю становлять значну частину клієнтів системи БПД. Зокрема, у цьому році до нас звернулося 439 клієнтів з порушенням слуху, торік таких було 775 осіб», – зазначив Олександр Баранов.

Аби такі люди змогли відстояти свої інтереси у суді, держава забезпечує участь у засіданні перекладача жестової мови. Вони залучаються для клієнтів центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі укладених договорів.

Варто зауважити, що на сьогодні Українським товариством глухих створено Реєстр перекладачів жестової мови. Він містить відомості виключно про тих перекладачів, які пройшли атестацію в УТОГ. При цьому лише окремі перекладачі-дактилологи мають право перекладу в юридичній сфері. Це посадові особи УТОГ, які несуть відповідальність за свої дії. На сьогодні у Реєстрі таких 132 особи у різних регіонах країни.

Кілька життєвих історій

Клієнти з вадами слуху зверталися до системи безоплатної правової допомоги насамперед з питань призначення соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, забезпечення їхніх житлових, земельних, трудових та спадкових прав.

Так, у березні минулого року фахівці Житомирського місцевого центру допомогли Оксані (імена усіх клієнтів змінені з етичних міркувань) у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Новоград-Волинський міськрайонний суд не визнав поважною перешкодою для реалізації спадкових прав інвалідність клієнтки, пов’язану з істотними вадами слуху. З моменту смерті батька до подання клієнткою заяви на прийняття спадщини пройшов понад рік, при цьому на стаціонарному лікуванні вона перебувала лише нетривалий час (тиждень). Водночас Житомирський апеляційний суд підтримав позовні вимоги Оксани, адже окрім оперативного втручання вона тривалий час змушена була проходити реабілітацію та відновлення. У лютому цього року правильність цієї позиції підтвердив і Верховний Суд, визнавши, що наявність вад слуху призводить до соціальних наслідків, перешкоджає інтеграції таких людей у суспільство.

На Сумщині Анастасія, якій встановили інвалідність ІІІ групи зі слуху, не змогла оформити пенсію по інвалідності. На заваді стали розбіжності в документах, адже прізвище в паспорті та трудовій книжці жінки різнилося через написання в одному з них російською мовою. Адвокатка Лариса Матеко, яка співпрацює із Шосткинським місцевим центром, допомогла встановити факт належності Анастасії правовстановлюючих документів.

Зі схожою проблемою розбіжності у документах стикнувся й Костянтин. Фахівці Кам’янського місцевого центру допомогли клієнту підтвердити родинні стосунки з батьком, оскільки апостроф в написанні по батькові «В’ячеславович» завадив йому перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. У комунікації з клієнтом допомагала сертифікована перекладачка жестової мови Дніпропетровського товариства глухих Ольга Шкурко.

Приголомшлива історія трапилася на Дніпропетровщині. Жінка з порушеннями слуху на деякий час вимушена була покинути власну домівку. За менш ніж місяць її відсутності родичі встигли «поховати» Ірину, помилково упізнавши скалічений труп іншої жінки. Рік вона змушена була доводити у суді факт помилки. Завдяки адвокатці Олені Березі, що співпрацює з Криворізьким місцевим центром, Широківський суд визнав юридичний факт того, що громадянка жива. Це дало змогу Ірині отримати паспорт та оформити пенсію по інвалідності.

Довідково. Вимога щодо забезпечення послуг перекладача жестової мови задекларована у пункті 7 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 48/96 «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для людей з інвалідністю». У національному законодавстві участь перекладача жестової мови або мови, яку розуміє особа, закріплена, зокрема, у статті 75 Цивільного процесуального кодексу України, статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 68 Кримінального процесуального кодексу України.

Питання залучення перекладачів жестової мови для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 401 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20 грудня 2017 року № 1048).

Для підтвердження права на безоплатну вторинну правову допомогу особи з інвалідністю мають пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також надати:

пенсійне посвідчення або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності;

довідку про розмір пенсії або довідку про розмір соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, за останній місяць, що передує даті звернення.

Міністерство юстиції України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*