ВР замінила термін «інвалід» на «людина з інвалідністю» у 44 законах. Чому це важливо?

Коментує заступниця міністра соцполітики Наталія Федорович

19 грудня Верховна рада ухвалила законопроект № 6710, яким у 44 законах термін «інвалід» замінять на «людина з інвалідністю», інформує «Громадське радіо».

За словами заступниці міністра соцполітики Наталії Федорович, важливість ухваленого рішення полягає як у юридичній, так і у суспільній площинах.

«З точки зору правової, ми привели у відповідність це визначення до Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї. Насправді, ми користувались російським перекладом, і він був невірно зроблений», — пояснила Наталія Федорович.

«А з точки зору соціальної це дуже важливо, тому що в терміні «інвалід» акцент робиться на дисфункцію, яка є в людини. А насправді акцент має робитися на особі. Тому важливо, щоб цей термін звучав не як «інвалід», а як «особа з інвалідністю». Саме особа з інвалідністю, чи дитина з інвалідністю, чи особа з інвалідністю з дитинства чи особа з інвалідністю внаслідок війни. Тобто акцент у кожному з цих термінів робиться на тому, що це першим ділом – це особа», — додала вона.

Також заступниця міністра соціальної політики відзначила, що ухвалене рішення стосується лише першого пакету законів, а далі будуть внесені зміни у наступні закони.

«Це лише перший пакет таких законів. Ці терміни ми приводимо у відповідність до соціально значимого розуміння і Конвенції ООН. А далі будуть наступні закони, бо важливо усі нормативні акти, у яких вживають терміни «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства» та «інвалід війни» привести у відповідність у всіх відмінках та числах та замінити відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» чи «особа з інвалідністю внаслідок війни»», – пояснила посадовиця.

У відповідь на питання про те, чому уряд змінює терміни, тоді як в Україні є проблеми, зокрема, з адаптацією інфраструктури та транспортної мережі для людей з інвалідністю, Наталія Федорович сказала: «Ці речі не є між собою пов’язані. Навпаки, це речі, які треба робити паралельно, і ми їх робимо паралельно».

Так, за її словами, у Законі про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю давно існує зобов’язання органів влади усіх рівнів, підприємств та установ встановлювати доступність та дотримуватися доступності для осіб інвалідністю, проте інша справа, яким чином ця норма реалізовувалася.

«Оскільки були проблеми, пов’язані з механізмами реалізації і з відповідальністю за невиконання, то ті зміни до Закону вже зроблені Міністерством соціальної політики спільно з нашими партнерами, громадськими організаціями, експертами. І цілий ряд відповідних законопроектів знаходиться зараз у парламенті. Ми працюємо над тим, щоб ці законопроекти найближчим часом були розглянуті та проголосовані», – пояснила заступниця міністра соцполітики.

Також Наталія Федорович наголосила на тому, що в Україні вже довгий час існують комітети доступності, і їхня робота дає свої результати – відповідні програми доступності приймалися і приймають на різних рівнях.

«Це структури, які утворені у обласних адміністраціях, при меріях міст, які очолюються, як правило, заступниками відповідних голів, до яких входять громадські організації. Вони мають своїм завданням відслідковувати створення цієї доступної інфраструктури чи, як ми говоримо, універсального дизайну. І воно дає свої результати», — зазначила Федорович.

«Відповідні програми доступності приймалися і приймають на різних рівнях. У них передбачаються питання, пов’язані як з інфраструктурною доступністю, так і з доступністю транспорту і цілим комплексом питань… Зараз МОН реалізує питання, пов’язані з інклюзією… Тому я була би не згодна з тим, що у нас все так погано. Так, у нас є проблеми, їх багато, їх достатньо, але вони не є самі по собі… Вони розв’язуються. І ми працюємо над тим, щоб цих проблем ставало менше», — додала посадовиця.

Ярослава Вольвач