З 1 травня в Україні виплачують нову допомогу після важких травм у зоні бойових дій: хто її отримає

Нові виплати призначені для тих, хто отримав інвалідність під час виконання службових обов’язків у зонах бойових дій (Фото: Єлизавета Сергієнко/Пресцентр НБУ)

З 1 травня в Україні почали виплачувати одноразову грошову допомогу тим працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування, які отримали важку шкоду здоров’ю при виконанні службових обов’язків в районах ведення бойових дій, повідомляє NV.

Така норма прописана у в відповідному законі, який був ухвалений у березні 2023 року та підписаний президентом у квітні.

Йдеться про одноразову виплату для тих працівників критичних підприємств і державних установ, як отримали інвалідність при виконанні службових обов’язків у зонах, охоплених бойовими діями.

У законопроєкті прописані такі суми:

• якщо отримано інвалідність I групи — 0,8 млн грн;
• з інвалідністю II групи — 0,5 млн грн;
• з інвалідністю III групи — 0,2 млн грн;
• у разі загибелі держслужбовця чи працівника об’єкту критичної інфраструктури— 1 млн грн (буде виплачуватися родичам).

В документі йдеться про те, що виплату можна отримати протягом 3 років після отримання інвалідності.

Головна умова призначення такої допомоги — аби поранення, каліцтво, контузія чи захворювання, які призвели до інвалідності, були отримані під час виконання посадових обов’язків після 24 лютого 2022 в районах ведення бойових дій (їх список постійно оновлює Кабмін) чи в районах, які піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам Росії.

Право на отримання одноразової допомоги за шкоду життю і здоров’ю мають:

• працівники об’єктів критичної інфраструктури;
• державні службовці;
• посадові особи місцевого самоврядування.

Якщо ж людина, яка є представником однієї з цих категорій, загинула, грошову допомогу у розмірі 1 млн грн, мають право отримати її близькі родичі:

• батьки, якщо вони не були позбавлені батьківських прав до досягнення повноліття загиблим;
• один із подружжя, який не одружився вдруге;
• малолітні та/або неповнолітні діти;
• повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в освітніх закладах різного рівня, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
• повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
• повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
• утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Інна Семенова