Волинянин – колишній солдат, інвалід – хоче бути корисним армії

1 09 4 578412 2. руслан корець

  1 09 4 578412 1«Народ! До нас у військкомат завітав оцей чоловік. Помітно, що йому важко: ледь ходить, майже не говорить, вже 4 роки живе в геріатричному пансіонаті. Але він – мужній герой! При першій зустрічі простягнув старенький військовий квиток ще радянського зразку, із зіркою. Каже: Я служив. Солдат.

І ось його історія і його мужній вчинок!», – розповідає керівник регіонального медіа-центру МО України, підполковник Володимир Скоростецький.

«Тримайтесь, хлопці! І перемагайте!..»

11 плетених з бісеру хрестиків передав для учасників АТО мешканець Володимира-Волинського Руслан Корець. На тлі значної волонтерської допомоги нашим бійцям на Сході – більш ніж скромний подарунок.

Але є одне «але»: Руслан – інвалід І-ї групи із пожиттєвим статусом. Вже чотири роки постійно проживає у Луцькому геріатричному пансіонаті, адже потребує спеціального догляду та постійної уваги з боку лікарів. У результаті нещасного випадку, який стався декілька років тому, у чоловіка втрачені функції однієї половини тіла, не працюють права нога та рука, майже відняло мову та зір на одне око. Діагнози лікарів невблаганні, проте, Руслан не втратив головного – жаги до життя і бажання бути корисним.

Від волонтерів він почув, що наші військовослужбовці в АТО дуже цінують рукотворні обереги. Тому вирішив власноруч зробити для наших захисників натільні хрестики. Зауважимо, свого часу, Руслан Корець проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Служив у Київській області. Пам’ятає, що й сам за часів служби носив на шиї хреста.

Тож, працював старанно щодня однією рукою, нанизуючи на рибальську жилку намистинку за намистиною. Хрестики вийшли дуже гарні, двоколірні: жовто-блакитні та червоно-чорні.

Слід відзначити, що чоловік-інвалід знайшов у собі сили самотужки передати військовим саморобні обереги. Їх прийняв у нього учасник АТО, старший офіцер відділення по роботі з особовим складом та громадськістю Волинського ОВК лейтенант Анатолій Маринюк.

«Я б зробив більше оберегів, але у мене закінчився бісер, – розповідає Руслан Корець. – А де взяти ще я не знаю. Можливо, хтось, хто має вдома непотрібний бісер, чи дрібні намистини подарує їх мені. Колись і я був солдатом, але зараз намагаюсь бути корисним нашим хлопцям хоча б у такий спосіб. Поки зможу, буду виготовляти для них обереги», – сказав він.

Чоловік попросив передати хлопцям на передову: «Тримайтесь і повертайтесь живі та з перемогою!» Крім того, передаючи обереги військовим, він наголосив, щоб хрестики обов’язково освятив хтось з військових капеланів.

Волинські Новини +ФОТО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*