Буковинка подорожує в… інвалідному візку

1 08 4 f7d29bc8 2. подорожі

  1 08 4 f7d29bc8 1
Фото з особистого архіву

Галина Сивка із валізами об’їздила всю Україну та побувала у п’яти країнах Європи

16 років тому вона не втрималася на льоду і впала, серйозно травмувавши хребет. На ноги більше звестися так і не змогла, хоча відчайдушно боролася з хворобою.

– Я довго не могла змиритися з тим, що відтепер залежу від інвалідного візка. Але лікує рани, – каже Галина. – Я шукала себе «нову». І знайшла. Зараз я сприймаю візок, як свого друга, який дуже допомагає у житті.

Галина завжди мріяла подорожувати, знайомитися з іншими країнами та новими людьми. Раніше із селища Лужани мало куди їздила: не вистачало часу. Тепер же перепон для подорожей жінка не бачить.

– Моя перша самостійна поїздка (без супроводжувача!) була до Києва. Батькам повідомила: «До Києва їду я та моя валіза». Вони були приголомшені, – сміючись розповідає Галина Сивка. – Люди, з якими зустрічалася під час подорожі, щиро дивувалися. В основному – моїй сміливості. Уже незабаром жінка зібралася у свою першу закордонну поїздку – до Німеччини. Саме тоді збагнула, що нічого неможливого для неї не існує.

– Під час тієї подорожі робила самостійну пересадку з одного літака в інший у Румунії. – пригадує мандрівниця. – Усе пройшло навіть краще, ніж я очікувала. А ще мене вразило, як комфортно і незалежно почувалася на вулицях Німеччини. Жодного разу мені не доводилося просити підштовхнути чи перетягнути через високий бордюр мій візок. Скрізь встановлені пандуси. Як не дивно, але за кордоном я спокійно гуляю вулицями сама, а у своїх рідних Лужанах – тільки із супроводжуючим. Інакше просто убитися можна.

Нині «на рахунку» мандрівниці на візку – п’ять європейських країн: Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Росія.

– Німці дуже привітні, завжди посміхаються, пропонують свою допомогу. Румуни трохи уникають інвалідів, намагаються не дивитися в очі. А українці взагалі не звертають на нас особливої уваги, – розповідає Галина. – Життя дуже цікаве. А йти по ньому власними ногами, чи їхати на великих колесах інвалідного візка – значення не має.

Чернівецький Промінь

Напишіть відгук