Не здаватися. Нелегкі будні Ярослава Старини (ВІДЕО)

Життя інвалідів в Україні – непросте, але це не привід здаватись. Духовність, спорт та творчість допомагають не загубити себе вже понад 30 років Ярославу Старині із Сваляви. Йому 49 і він став прикладом для інвалідів Свалявщині, пише m-studio.net.ua.

Вишивка хрестиком, шахи, музика, громадська діяльність допомагають радіти життю вже понад 30 років інваліду ІІІ групи. У 17 років юнак із батьками та братом, прямуючи у Крим на відпочинок, потрапили у автомобільну катастрофу. У результаті хлопець отримав черепно-мозкову травму, був місяць у комі, 3 місяці в лікарні, потім рік реабілітації.

Ікони, янголи, портрети Шевченка, весільні рушники, подушки, патріотичні полотна – жодне свято Свалявщини не обходиться без виставки пана Анатолія. Про закарпатського умільця написали і в угорському каталозі Народних майстрів Закарпаття.

Але це далеко не всі захоплення чоловіка. Пан Анатолій з п’яти років грає у шахи. Він кандидат у майстри спорту, має багато нагород. Пан Анатолій не тільки бере участь у шахових турнірах, а й навчає інтелектуальній грі учнів. Один з них вже майстер спорту з шахів. Чоловік має хист і до музики – вміє грати на баяні, але, каже, його довелося продати, адже живуть із матір’ю на дві пенсії: його за інвалідністю та її за віком Мешкають у двохкімнатній Хрущовці, підтримуючи один одного.

Жага до життя, духовний розвиток і самореалізація пана Анатолія – приклад для інших інвалідів Свалявщини, які, дивлячись на нього, не опускають руки і не впадають у відчай. Тож життя інваліда в Україні не казка, але і не привід здаватися. Принаймні, про це свідчить життєвий шлях пана Анатолія, довжиною понад 30 років.