Чернігівець з інвалідністю вперше за три місяці вийшов на вулицю: чому він не полишав квартиру (ФОТО, ВІДЕО)

ФОТО: Суспільне Чернігів

Понад три місяці не виходив з дому, півтора з них – через відключення електроенергії. Так живе чернігівець Дмитро Бруй. Чоловіку 37 років, і він з дитинства пересувається на візку, – має діагноз ДЦП, повідомляє Суспільне.

Останні півтора місяця Дмитро не покидав власної квартири, бо його багатоповерхівку з середини жовтня регулярно відключають від постачання електрики, а навіть коли вона з’являється, він не використовує ліфт – боїться застрягнути. 29 листопада Дмитро вперше вийшов на вулицю, аби знести його з сьомого поверху, знадобилося четверо чоловіків, — як це було, читайте далі.

Дмитро Бруй. ФОТО: Суспільне Чернігів

До війни, розповідає мати Дмитра Алла, він вів активне життя у соціумі: відвідував кілька громадських організацій, заклади культури. Після початку активних бойових дій родина ще місяць лишалася в Чернігові, виїхали тільки, коли зникли тепло, електрика та вода.

“А він у мене такий активіст, такий патріот. Я ж кажу, ми давно могли б виїхати кудись за кордон з такими дітьми, а він каже: «Ні за що!». Говорить: «Мамо, я буду тут. Скільки треба, я буду в місті. Як усі люди, так і я»”.

Мати Дмитра, Алла. ФОТО: Суспільне Чернігів

Три місяці Дмитро жодного разу не виходив з квартири. Спочатку через хворобу, а останні півтора – через регулярні відключення світла. Родина живе на сьомому поверсі.

“Сталося так. Що ліфт не робить, і я не можу вийти на вулицю, через те, що ліфт не працює”.

Мати з сином розкладають пасьянс. ФОТО: Суспільне Чернігів

Мати чоловіка скаржиться:

“Графіки дуже нестабільні. Ми не можемо підлаштуватися. Ми можемо сісти в ліфт і в ньому застрягнути”.

Коли світла немає, гає час за розвиваючими іграми та пасьянсами. Або ж просто дивиться крізь вікно на вулицю.

У квартирі по всіх куточках розкладені свічки та ліхтарики, на Дмитровому ліжку їх одразу два з обох боків.

“Я ж не кажу, що якщо в нас немає, то нехай і в інших нічого не буде. Нехай у людей буде. Але ж давайте якось, щоб справедливість існувала. А навіщо такі реклами, скажіть, на магазинах. Що це за економія, розкажіть? За наш рахунок економлять?”, — каже мати Дмитра.

Світло у квартирі зникає прямо під час зйомки, поза графіком, коли родина саме готується вперше вийти на вулицю.

Аби знести Дмитра на візочку з сьомого поверху, потрібно четверо чоловіків. З ними Алла домовилася заздалегідь, бо в під’їзді майже усі пенсіонери, молодь – на роботі.

Дмитра виносять на вулицю. ФОТО: Суспільне Чернігів

Надворі очікує авто соціального таксі. Дмитро прямує до “Вулику”, – групи денного догляду для дітей та молоді з інвалідністю. Тут із дітьми з важкими формами інвалідності займаються педагоги та фізіотерапевти. 29 листопада організація святкувала свою шосту річницю створення.

Чоловіка завантажують в таксі. ФОТО: Суспільне Чернігів

Мати одного з вихованців закладу, розповідає, що їх діти дуже люблять спілкування, тому дуже люблять сюди їздити.

“Вони сюди летять завжди, я знаю по своєму сину. Він напередодні пізно лягає спати, бо він очікує. Це коло спілкування, вони тут діляться чимось, вони обіймаються, посміхаються, співають. Це такий великий шматок їхнього життя”.

Вихованці “Вулику” на зайнятті. ФОТО: Суспільне Чернігів