Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, поранення

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, поранення

Киянин Іван Сорока і Денис Абдулін з Білої Церкви втратили зір на війні, захищаючи Батьківщину. Обидва отримали мінно-осколкові поранення очей: Денис під час боїв на Луганщині, а Іван — на Донеччині. Місяці перебування у лікарнях, чисельні операції і довготривала реабілітація. Попри невтішні прогнози чоловіки сподіваються, що вони ще зможуть побачити обличчя рідних і коханих людей.

На сьогодні це можливо лише завдяки технології Cortivis: започаткована вона була у Америці, але активні дослідження зараз проводяться у одній з європейських країн. Діє ця інноваційна технологія так: датчик фіксує зображення, проганяється через штучній інтелект, щоб з мінімальною кількістю точок показати контури того, що бачить датчик; потім інформація відправляється в чіп, який б’є струмом у мозок, щоб показати те, що побачив датчик.

У нашій країні про цю технологію заговорили після трагічного випадку, який стався з демінером зі Слов’янська Владиславом Єщенком. Військовослужбовець під час розмінування території на Донеччині підірвався на міні: лікарям довелося видали військовослужбовцю обидва ока. На початку року Владислав Єщенко з другом Артемом Пахомовим заснували благодійний фонд “Побачимо перемогу”. Його місія — допомагати людям, які втратили зір через війну. На жаль, в жодній країні світу пересадка очей неможлива. Зараз вчені та лікарі у Іспанії тестують дослідження, яке зможе людині, яка зовсім нічого не бачить, частково поліпшити зір.

Був маленький шанс, але після п’яти операцій стало зрозуміло — зір втрачений повністю

Денис Абдулін з Білої Церкви мріяв бути військовим з самого дитинства. У нього був приклад — батько воював у Афганістані і має багато відзнак. Але війна далася взнаки: чоловік довго хворів і помер, коли Денису було 17. Щоб заглушити біль від втрати хлопець наполегливо займався боксом, мав гарні результати на змаганнях, завдяки чому отримав спортивний розряд “Кандидат у майстри спорту”.

Коли Денису виповнилось 18 років, пішов на строкову службу, хоча за висновками медичної комісії він не проходив через певні негаразди зі здоров’ям. Але коли Дениса запитали, чи хоче служити, він твердо відповів: “Так”.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняДенис Абдулін з дружиною / Автор: архів Дениса

Хлопець за розподілом опинився у 95-й бригаді розвідно-десантного взводу, яка дислокується у Житомирі. За словами Лесі Адбуліної, дружини військового, хоча служба була важкою, Денис завжди розповідає про неї натхненно і з посмішкою. Після строкової служби чоловікові пропонували піти далі, розвиватися у військовій справі.

“Але тоді потрібно було переїхати до іншого міста. А я не хотів залишати наодинці бабусю, яка після смерті батька займалася моїм вихованням. Тож після закінчення строкової служби з Житомира повернувся додому, у Білу Церкву”.

У 2008 Денис познайомився зі своєю майбутньою дружиною Лесею, через шість років вони одружилися. Зараз вони батьки двох синів — Вадима і Давида.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняДенис Абдулін хотів бути військовим з дитинства / Автор: архів Дениса

Коли у 2014 році розпочалась війна на сході України, Денис чотири рази ходив записуватись добровольцем, але, за словами дружини, тоді доля його поберегла, з військкомату визвали лише на навчально-тренувальні збори.

“Чоловік мріяв служити у Національній гвардії України, тому наступного року протягом трьох днів проходив важкі випробування. І Денис все виконав, але і тут доля вирішила по-іншому — через стан здоров’я йому не вдалося здійснити свою мрію. Коли розпочалась повномасштабна війна, я зрозуміла, що тут Дениса точно ніщо не зупинить”.

Вже 9 березня Абдулін був у Золотоноші Черкаської області, а дружину з дітьми відправив до Литви. Денис згадує, що навчання тривало три тижні, а 3 квітня його з іншими військовими перекинули на оборону Сєвєродонецька.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняДенис Абдулін з дружиною і дітьми / Автор: архів Дениса

“Майже два місяці я зі своїми побратимами боронив це місто на Луганщині, але 17 травня під час артилерійського обстрілу, які там майже ніколи не припинялися, уламок 12-міліметрової мінометної міни влучив мені в голову. Уламок пройшов наскрізь за мочкою лівого вуха і вийшов через внутрішній кут правого ока”.

Денис не втратив свідомості, що, можливо, і врятувало йому життя: побратими, побачивши, що він живий, під мінометним обстрілом надали пораненому першу допомогу і почали шукати транспорт, щоб вивезти його до лікарні.

Спочатку Абдуліна повезли до сєвєродонецької лікарні, далі у Бахмут, а вже потім у Дніпро, у клінічну лікарню імені Мечнікова. Там подружжя і зустрілося, але перед цим Леся заїхала до Білої Церкви, залишити синів у бабусі Дениса.

“Далі нас відправили у київську Феофанію, де і розпочалось вже саме лікування. Денису розшили повіки, дивились, чи можна їх врятувати. На жаль, поранення виявилося дуже важким: дивом не зачепило сам мозок, але пошкодження очей були максимальні. Від правого були лише залишки — його одразу видалили. Ліве око намагалися врятувати. Ми дуже вдячні Михайлу Олександровичу Гавурі — це лікар, який не бачить жодних перешкод і хапатиметься навіть за маленький шанс. Він дав час для сприйняття реальності, а саме навчитися жити по-іншому і при цьому не втрачати надії”.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняЛікар дав час захиснику адаптуватися – навчитися жити по-іншому, не втрачаючи надії / Автор: архів Дениса

34-річний Денис Абдулін переніс п’ять операцій, але пошкодження були незворотні.

“Ліве око вдалося врятувати, але бажаного світла мій чоловік так і не побачив. А згодом почала розвиватися субатрофія ока. Ще три місяці ми провели у Феофанії, Денису стабілізували фізичний стан і максимально налагодили функціональність організму. Добре, що вдалося спасти слух на лівому вусі, хоча шуми так і не проходять”.

Зараз родина Абдуліних живе у Білій Церкві. У Дениса попереду операції, які нададуть очам максимально естетичного виду. Чоловік вчиться жити по-іншому, бути максимально самостійним. Він поновив тренування в тренажерному залі, адже зараз менш активний спосіб життя. В цьому Абдуліну допомагають друзі.

“Коли ми дізналися про цей експериментальний метод, ще тоді фонду не було. Побачили статтю про збір коштів Владу в інстаграм, я написала Артему в особисті повідомлення, і він мені відповів, дав свої особисті контакти. Дуже йому вдячна, він дійсно опікується тими, хто опинився в такій же ситуації, що і Влад, і дуже багато робить, щоб втілити в життя мрію нашої родини та інших, що опинилися в такій же ситуації”.

Денис і Леся Абдуліни покладають великі сподівання на цю технологію.

Ми сподіваємося побороти темряву. Це дає нам мотивацію, віру і надію в майбутнє

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, поранення

“Денис хоче бачити, як ростуть наші діти, і ми впевнені, що так і буде!”

Субатрофія очного яблука: вся надія на закордонні клініки і новітні технології

У мирному житті Іван Сорока працював на складі автозапчастин у Києві. Згадує, що увечері 23 лютого 2022 року подзвонили з військкомату, сказали прибути вранці наступного дня до них.

“Я прокинувся від вибухів, взяв необхідні речі, попрощався з рідними та поїхав до військкомату”.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняІван Сорока пішов на війну у перший день повномасштабного вторгнення / Автор: архів Івана

З перших днів повномасштабного вторгнення Іван Сорока вступив до лав ЗСУ: разом з побратимами у складі 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців захищав село Мощун у Бучанському районі Київської області.

Зі своєю дружиною Владиславою він познайомився в Інтернеті вже під час війни, у квітні 2022 року. На той час чоловік перебував у госпіталі з підозрою на запалення легенів. Спілкування тривало місяць, а вперше вони зустрілися у травні, коли у бійця була можливість з позиції приїхати додому.

“Потім ще було чотири зустрічі, а 25 травня Іван зробив пропозицію, я не довго думала і погодилась. Мої батьки не очікували такого повороту, але і проти не були — під час знайомства Іван їм одразу сподобався”.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняІван і Владислава / Автор: архів Івана

З 10 червня Іван Сорока воював у Бахмутському районі. Дружина каже, що коханий став рідше виходити на зв’язок. А вранці третього серпня боєць отримав мінно-вибухове поранення. Спочатку медичну допомогу йому надали у Бахмуті, потім чоловіка перевезли до Дніпра, звідти до Вінниці, далі — до Одеського військового шпиталю і пізніше до офтальмологічної клініки імені Філатова у Одесі.

“8 серпня батьки Івана поїхали до нього у Вінницю, я змогла побачити чоловіка наступного дня. Він перебував у відділенні інтенсивної терапії. У коханого були перемотані очі, апарат Ілізарова на руці, спиця у нозі та численні опіки на обличчі і тілі.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняАвтор: архів Івана

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняВладислава підтримувала Івана у лікарні / Автор: архів Івана

Я плакала і не могла повірити, що все це відбувається насправді. Через тиждень чоловіка перевели до Одеси у військовий госпіталь. Ми з його мамою Аллою та татом Олексієм приїздили щовихідних — проводили з ним весь час з ранку до самого вечора. Я його годувала, намагалася розрадити та розповідала останні новини — і політичні, і особисті”.

Офтальмологи шпиталю були безсилі — на правому оці діагностували субатрофію очного яблука, це так звана повільна загибель очей. Але рідні сподівалися на краще. Трохи згодом, коли пораненого бійця перевели до клініки імені Філатова, на жаль, йому довелося видалити ліве око.

“З чоловіком залишалася після операції до ранку. Бачила, як коханому було важко, але він намагався не показувати це. Тоді я зрозуміла, наскільки Іван насправді сильний”.

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, пораненняВрятувати очі після поранення не вдалося / Автор: архів Івана

У жовтні Івана перевезли до київської клініки мікрохірургії ока, де йому встановили тимчасовий протез. З правим оком, на жаль, такого успіху не сталося. Лікарі відправляли пораненого за кордон, бо більше нічого зробити не могли.

“У листопаді чоловіка перевели до госпіталю, тому була можливість навідувати його щодня, я навіть з роботи стала йти раніше, аби з ним побути. На початку грудня йому поставили вже постійний протез і зняли “залізо” з руки та ноги. Спочатку пересувався з чиєюсь допомогою, а згодом почав ходити сам. Тоді я разом з батьками почали шукати клініки за кордоном, але поки безрезультатно”.

Зараз 26-річний Іван Сорока вдома, разом з батьками у Києві. Йому поки ще важкувато адаптуватись до життя, але попереду на чоловіка чекає реабілітація у Карпатах, куди він поїде разом з дружиною Владиславою.

Ми мріємо про щасливе життя разом. А ще віримо, що немає нічого неможливого

Ці захисники повністю втратили зір на фронті на сході. Вони хочуть знову побачити рідних і перемогу. іван сорока, денис абдулін, війна, зір, поранення

“Тому часто обговорюємо весілля, сімейне життя і народження дітей. Впевнена, наша битва не закінчилась, так як в правому оці є здоровий нерв, Іван бачить дуже яскраве світло. Сподіваємося, що все таки відгукнеться клініка, яка допоможе, і мій коханий зможе знову побачити світ”.

***

Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).

Ганна Курцановська

Свої.City

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*