Люди-символи!

Люди-символи!. валерій сушкевич, паралімпійський рух, паралімпійці, інвалід, інвалідність, flower, person, smile, clothing, human face, woman, dancer, rose, posing, crowd. A group of people posing for the camera

Корона «Дня» – паралімпійській збірній України – за мужність, силу волі та приклад, який надихає

Люди-символи!. валерій сушкевич, паралімпійський рух, паралімпійці, інвалід, інвалідністьФото Артема Сліпачука / «День»

Сьогодні, коли XV літні Паралімпійські ігри, здається, залишилися в минулому, на перший план знову виходять українські спортсмени з інвалідністю, увінчані в Бразилії за свої досягнення золотими, срібними та бронзовими нагородами. І тепер мене абсолютно не дивує ситуація, за якої дехто з наших сучасників, шукаючи щось цікаве поміж багатьох публікацій, зупиняє свій вибір на привабливих за своєю структурою та стилістикою циклах історій про наших чемпіонів і призерів у Ріо, зокрема це спецтема у «Дні». Маючи незаперечні докази, журналісти переконливо довели, як багато важить і чим вимірюється для українців з обмеженими можливостями ціна кожної здобутої на Паралімпіаді-2016 медалі. Ми відчуємо силу і красу людської душі наших паралімпійців – зрештою цілу Україну, спортивну честь якої вони так неймовірно захищали влітку. Прочитавши чимало матеріалів, дійшов висновку, що будь-який наш медаліст – не просто спортсмен. Він – символ. Символ мужності, символ того, чого можна досягти, якщо цілеспрямовано готуватися і вірити в свій успіх.

П’ЯТЬ ФЕНОМЕНІВ ЛІДЕРА

Та, поза всяким сумнівом, слід віддавати належне також і тим, хто активно стимулював у нашій країні розвиток фізкультурно-спортивного руху серед людей з інвалідністю – тренерам, лікарям, масажистам, спортивним функціонерам. І тут нам за один із найяскравіших прикладів може правити справді подвижницька діяльність Валерія Сушкевича, високоповажного й неперевершеного лідера вітчизняних паралімпійців, нашого сучасника з гарячим відчуттям України, математика-програміста за професією, про якого залюбки розповідаю своїм друзям, знайомим і позицією якого завжди захоплювався. Для цього є, принаймні, п’ять причин, які можна назвати феноменами Сушкевича.

Перший феномен полягає в тому, що саме він – за підтримки органів державної влади та громадськості інвалідів – справив найбільший вплив на появу та поширення в Україні паралімпійського руху як соціально значущого явища і вивів його на шлях прогресу та міжнародного визнання.

Другий феномен також очевидний: на власному прикладі В. Сушкевич, по суті, продемонстрував якісно новий підхід до процесу реабілітації людей з особливими потребами, завдяки якому можливий вищий етап самореабілітації, де інвалідність — не тільки як об’єктивний обмежувач можливостей, а і як стимул саморозвитку особистості.

Третій феномен проявляється в незламній волі до життя, стійкості характеру і мужності Валерія Михайловича, що дозволило йому взяти гору над своєю страшною хворобою і неабияк допомагати людям з інвалідністю відчути себе повноцінними людьми, показуючи на весь світ, що українці – сильна нація.

Четвертий феномен свідчить, що до Сушкевича ніхто не спромігся з таким знанням справи і розумінням внутрішніх механізмів навчитися правильно розподіляти відповідальність з регіональними учасниками паралімпійського руху і по-справжньому зацікавлено й ефективно співпрацювати.

П’ятий феномен взагалі не має прецедентів у вітчизняній історії: Валерій Сушкевич уже майже тридцять років – спеціально наголошую на цьому (!) – завдяки не в останню чергу глибокому розумінню особливих потреб людей з інвалідністю посідає достойне місце в українському суспільстві, реальним доказом чого є ушанування його високими державними нагородами.

Очевидно, до впровадження в практику ідей паралімпізму в нашій країні спричинилися й інші фактори, але вирішальний вплив на цей процес пана Сушкевича є безсумнівним. Йдеться про появу в Україні небаченого раніше енергоносія реабілітації інвалідів, який для них став тим, що римляни називали vademecum – «слідуй за мною». Ось в цьому – Сушкевич. Він, безумовно, харизматичний лідер, бо надихає своїм особистим прикладом. Такий універсальний принцип, яким керуються справжні лідери в будь-які часи. Вперше Валерій Михайлович запам’ятався мені, коли з’явився в українському парламенті. У нього був надзвичайно тверезий погляд на все, що відбувається в Україні, і головне – не злісний. Діловий, конкретний. Це приваблювало до нього, і напевне, багато людей, слухаючи виступи політика на сесіях Верховної Ради, раптом відчували в душі резонанс добра… Сам факт того, що він протягом 16 років працював в загальнонаціональному представницькому органі державної влади (Валерій Сушкевич був народним депутатом України 3-7 скликань, двічі головою Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, автором і співавтором багатьох законопроектів), вартий пильної уваги, але то вже інша тема, хай на неї стане терпіння в кого-небудь іншого.

Масштаб особистості й таланту Сушкевича безумовний, він нагороджений даром, який дається одиницям. Зайве розказувати про особливу цінність математичного мислення, характерного для сина вчителя математики та випускника механіко-математичного факультету, який все звик оцінювати з точки зору логіки. Він перемагав на шкільних олімпіадах з математики, у виші не просто навчався, а прагнув у всьому стати професіоналом – і в навчанні, і в спорті. Вступив до аспірантури. Двічі був переможцем чемпіонатів СРСР з плавання. Якось влітку шокував прикордонників, які помітили його в нейтральних водах Чорного моря, куди він вплав дістався, насолоджуючись морською стихією. Що й казати, вражаючий спосіб демонстрації своєї сили для інваліда І групи! Біографія Валерія Сушкевича містить чимало фактів, що засвідчують про можливість високоефективної самореабілітації людини з інвалідністю, коли інвалідність є не тільки як реальний обмежувач людських можливостей, а і як стимул саморозвитку особистості.

Нагадаємо, українські спортсмени загалом привезли із Ріо 117 медалей, із яких 41 — золота, 37 — срібних та 39 — бронзових. Наші паралімпійці встановили 109 рекордів у плаванні, легкій атлетиці та паверліфтингу, з яких 22 рекорди світу, 54 рекорди Європи і 32 паралімпійські рекорди. І вперше в історії посіли третє місце загальномедального заліку.

Юрій Килимник, кандидат філософських наук, Київ

«День»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*