“Ніколи не опускати руки”: мами з Виноградівщини розповіли як допомагають своїм дітям долати хворобу (ВІДЕО, ФОТО)

Святкова історія про Ольку Копилець та Крістінку Мар’ян, які всупереч діагнозу “ДЦП” навчились ходити і розвивають свої таланти.

В селі Підвиноградів на Виноградівщині живуть дві родини, в яких виховують особливих дітей: Олька Копилець і Крістінка Мар’ян народились з ДЦП. Попри діагноз батьки зробили все, щоб їхні донечки ходили. Сьогодні мами Наталія і Сабіна залишаються поруч, радіючи досягненням та перемогам своїх дітей, мотивуючи та підтримуючи їх у щоденній роботі над новими результатами.

Кілька років тому ці сім’ї звернулись до благодійного фонду “Виноградів” з проханням зібрати кошти на операцію та післяопераційну реабілітацію їхніх донечок. Небайдужі пожертвували дітям 39 700 і 36 000 гривень. Завдяки цим коштам Олька і Крістінка змогли пройти один з етапів постійно необхідного лікування.

Напередодні різдвяно-новорічних свят волонтери благодійного фонду “Виноградів” завітали в гості до кожної з цих родин щоб записати історії успіху та поради мам Ольки та Крістінки іншим сім’ям, в яких є діти з ДЦП.

«Ніколи не опускати руки та любити своїх дітей», – радить Наталія Копилець, мама дев’ятирічної Ольки.

Олька щодня відвідує благодійний навчальний заклад ім. Святої Терези, яким опікується римо-католицька громада міста. Там дівчинка не лише навчається і спілкується з однолітками, а і вчиться розкривати в собі таланти до різних занять – малювання, шиття, музики.

«Ми помітили, що Олька має хист до музики, тому будемо пропонувати батькам віддати її у музичну школу з нового навчального року», – каже завідувачка закладу Магладина Яцканич.

Дівчинка радує своїх батьків не лише музичними успіхами, а і самостійними кроками. Вона вміє самостійно стояти та ходити на коротенькі відстані.

«Ми зробили все можливе і неможливе для того, щоб наша дитина ходила», – пишається успіхами Ольки мама Наталія.

Іншій дівчинці, Крістінці Мар’ян, шість років. 1 вересня вона пішла у перший клас звичайної загальноосвітньої школи у Підвиноградові.

За словами мами Сабіни, Крістінка настільки любить школу і однолітків, що готова йти туди і у вихідні.

«До неї добре там ставляться», – каже мама.

Крістінка теж вміє ходити, проте тільки тоді, коли її тримають за руку. Мама переконана, що результат буде кращим, якщо донечка буде більш сміливою і наполегливою. Тому щодня, після школи, дівчинка займається за спеціальною стойкою і велотринажером. Відвідує дівчинка також сеанси масажу і заняття для особливих дітей у Берегівському районі.

«Треба постійно продовжувати працювати на результат і ніколи не треба здаватися», – переконана мама Крістінки Сабіна.

Голос Карпат