INVAK.INFO – інформаційне агентство – портал людей з інвалідністю – Новини про події, акції і заходи у сфері інвалідного руху, інформація про інвалідні організації, останні конкурси, гранти, різні способи реабілітації інвалідів, база даних нормативних документів
Новини про події, акції та заходи у сфері інвалідного руху, інформація про інвалідні організації, останні конкурси, гранти, різні способи реабілітації людей з інвалідністю, база даних нормативних документів.
«Після вибуху мені здалося, що снаряд розірвав мене навпіл…»
«Після вибуху мені здалося, що снаряд розірвав мене навпіл…»
Роман Панченко — один із учасників збірної України на змаганнях серед військовослужбовців Invictus Games.
Нині він живе у Львові та посилено тренується у стрільбі з лука, аби у вересні в Торонто на всесвітніх іграх гідно представити нашу країну.
Роман завжди хотів бути десантником, тож іще 2012 року, побачивши інформацію про контрактну службу, підписав контракт із повітрянодесантною бригадою, що на Дніпропетровщині. У її складі він і вирушив у район АТО.
Під час бою, який зав’язався на дорозі на Ямпіль від Красного Лиману та який тривав близько години, Роман зазнав поранення.
— По нас почала стріляти ворожа артилерія. Пам’ятаю, як раптом мене трясонуло від потужного вибуху, оглушило, і я просто впав на землю. У вухах дзвеніло. Страшними були перші думки, тоді здавалося, що снаряд розірвав мене навпіл, я не відчував ніг. Товариш, який підбіг до мене, заспокоїв, сказавши, що ноги на місці та що, найімовірніше, зачепило хребет. У мене одразу з’явилося відчуття полегшення: я цілий, хоч додому не по частинах приїду, — згадує Роман.
Як виявилося згодом, куля зачепила легені, хребет і пошкодила селезінку. У госпіталі він місяць пролежав у реанімації. Потім було три місяці складного лікування.
Опинившись в інвалідному візку, Роман завдяки своїй наполегливості та силі духу зміг пройти всі етапи відбору до міжнародних змагань серед військовослужбовців Invictus Games і потрапити в основний склад збірної України.
— Після реабілітації лікарі мені порадили займатися спортом, а саме — плаванням. Про Ігри нескорених дізнався від знайомих. Спочатку хотів спробувати свої сили в плаванні, але під час першого відбору раптово захотілося постріляти з лука. Результат для першого разу був доволі непоганий. Мені сподобалося. І вже через місяць почав професійно тренуватися. Шість разів на тиждень по дві-чотири години. Дуже пощастило з тренерами, адже вони зробили неймовірне: за досить короткий час навчили мене майстерно стріляти з лука, — розповідає Роман Панченко.
Кожен учасник збірної України дістав право взяти із собою в Торонто для підтримки когось із родичів або друзів. Під час лікування в шпиталях Роман познайомився з десантником Сергієм Калитюком, який також воював в АТО й дістав важкі поранення. Хлопці разом проходили всі етапи «Ігор Нескорених», тренувалися, але на жаль, Сергій не потрапив до п’ятнадцятки найкращих. Тож Роман вирішив запропонувати Сергієві поїхати в Торонто й підтримати там українську збірну.
Молодчина хлопчина.Дякую, Тобі за те що захищав українців, а тепер і спортивну честь України.