Військовий Іван Тима вишколює молодь в Тернополі, поки чекає на новий протез (ФОТО, ВІДЕО)

Фото: Зоряна Биндас/Суспільне Тернопіль

Військовий Іван Тима у червні підірвався на протипіхотній міні та втратив ногу. Він відмовився від реабілітації і за кілька тижнів повернувся до виконання бойових завдань. Зараз приїхав зі Сходу у Тернопіль, щоб замінити протез. Про поранення, війну та вишколи для молоді він розповів Суспільному.

Іван Тима на війні з 2016 року. Пішов воювати відразу після служби в армії. Зараз — боєць ДУК “Правий сектор”. Побратими кличуть його другом Найком. В Тернополі він вирушає на вишкіл від “Правого сектора”. Щосуботи всі охочі навчатись військовій справі збираються в “Домі ветерана”, а потім організовано виїжджають на тренування. Цього разу вивчають тактику та основи альпінізму.

Іван Тима. Фото: Зоряна Биндас/Суспільне Тернопіль

На початку заняття Іван Тима розказує, як на практиці виглядає зачистка приміщень.

“Закидаєш максимально гранат, а тоді ти вже йдеш”

“Як будинок зачищається? Кожна кімната, звичайно. Йдеться групами. Але якщо ворог покидає будинок, він залишає купу “класних подарунків”, під плінтусом, на дверях гранати висять. Тому все робиться дуже негуманно: двері вибиваються, якщо є захід у вікна, вибиваєш і заходиш у вікно, не жалієш. Підйом по сходах, ти маєш бути впевнений, що там нікого нема. Закидаєш максимально гранат, а тоді ти вже йдеш. І так в кожне приміщення”, — розказує Іван Тима.

Доброволець. Фото: Зоряна Биндас/Суспільне Тернопіль

Учасникам вишколу від 15 до 40 років. Віталій Білецький тренується, щоб у майбутньому приєднатись до ЗСУ.

“Надіюсь, що в майбутньому моє рідне місто звільнять”

“Для мене найцікавіше було почути бойовий досвід друга Найка. Цікаво, як сьогодні воюють. Я беру участь у вишколах, бо в майбутньому хочу служити українському народу. Бо, на жаль, в мене склалась така ситуація, що мені треба було їхати з рідного дому, бо прийшов ворог. Дуже боляче для мене було. Але, надіюсь, що в майбутньому моє рідне місто звільнять, я повернусь додому. Я з Херсонщини, село Чорнобаївка”, — розповідає Віталій Білецький.

Доброволець на війні. Фото: Іван Тима

Організатор вишколу Володимир Мричко каже, досвід друга Найка цінний.

“Отримав за місяць часу протез і повернувся назад”

“Він є одним з перших бійців, які виїхали в перших екіпажах 24 лютого на передову. Отримав поранення, ставши на міну, йому відірвало стопу. Але швидко пройшов реабілітацію. Отримав за місяць часу протез і повернувся назад на бойові позиції. Це його свідоме бажання. Таких людей дуже мало”, — сказав Володимир Мричко.

Військовий Іван Тима з побратимом. Фото: Іван Тима

Іван Тима каже, що повернувся воювати через півтора місяця.

“Просив, щоб дали мені лінійку поміряти, чи нога відростає”

“Діставав лікарів, що вже пора ампутацію робити, протез. Вони казали, що ні, але я був наполегливий. Були шоковані. Я, звичайно, ще трохи з них жартував, бо вони всі сумні ходили. Просив, щоб дали мені лінійку поміряти, чи нога відростає. Переважно люди з ампутацією падають духом, що все, життя закінчилось, інвалід. В мене трохи навпаки. Я інвалід, маю завжди місце, де паркуватись. Пенсія у 28 років, теж непогано”, — продовжує Іван Тима.

Військовий каже, що як тільки отримає новий протез, то знову поїде воювати. Пригадує, долучався до вишколів і в попередні роки.

“Війна торкнеться кожного”

“Раніше було більше людей, зараз велика частина з них воює. Якщо людина не буде воювати, все одно це її торкнеться, ті самі прильоти ракет, мінометні розриви. Ця група, яка була сьогодні, займалася альпінізмом. Не так щоб воювати, але наприклад, ракета попаде в будинок, з третього поверху треба буде когось евакуювати. Люди мають досвід, як дістатися, як спуститися і спустити людину. Війна торкнеться кожного, але чи брати в руки, чи просто мати знання про це, це вже різні речі”, — каже військовий.

Богдан Боденчук