Втратив ногу на фронті, захищаючи Херсонщину: військовий з Одеси на псевдо “Маестро” чекає на протез (ФОТО, ВІДЕО)

Військовослужбовець Станіслав на псевдо “Маестро” втратив ногу, захищаючи Україну. За сім місяців після початку служби чоловік натрапив на міну, що залишили російські військові на Херсонщині. Згодом переніс п’ять операцій, зараз очікує на новий протез. Як склалося життя після травмування — розповів захисник кореспондентці Суспільного.

Наприкінці лютого минулого року військовослужбовець на псевдо “Маестро” пішов до лав ЗСУ, після того, як отримав повістку.

“24 лютого, коли все це почалося, я був вдома, до кінця не розуміли, що коїться, всілякі месенджери нам доповідали, що почалося вторгнення, і наприкінці лютого вже мені принесли повістку. Мені зателефонувала мама, сказала, що є повістка, і я одразу поїхав до військкомату. Спочатку страшно, а потім звикаєш до цього. Страшно, мабуть, потім не обстріли, а як втрачаєш побратимів”, — згадує Станіслав.

Військовий Станіслав на псевдо “Маестро” на Херсонщині. Фото: військовий “Маестро”

Спочатку він був в Одесі, проходив навчання з тактичної медицини, потім відбувалися навчання в області.

“Донька мені казала: “Тато, я їду з тобою”. На що я відповів: “Доця, а як же, там же війна, там негарні речі творяться”. А вона відповіла: “Будеш мене захищати, а я буду там десь збоку біля тебе сидіти”, — розповів “Маестро.

Військовий Станіслав на псевдо “Маестро” з побратимом на Херсонщині. Фото: військовий “Маестро”

Поранення отримав військовий, коли перебував на Херсонському напрямку.

“Це було 20 жовтня, ми вийшли на бойове завдання. У нас була група і ми з побратимом робили захист, укриття, бо дуже багато працювала артилерія і треба було якось захищатися від неї. Ми трошки відступили, нам дещо треба було забрати. Ми з ним удвох, він йшов попереду, я позаду. Він пройшов, а я знайшов міну протипіхотну”, — каже чоловік.

Станіслав згадує, що найважчим для нього було розповісти про поранення рідним та бачити їх у лікарні:

“Перший дізнався брат, бо ми були в одній частині, а далі намагався якомога довше не казати, а потім сестра і мама дізналися… Навіть донька, коли вперше побачила, дивилася на культю без протеза, але намагалася не придавати цьому значення, тихенько так подивлялася, навіть не питала, хоча розуміла. Потім вже трохи далі почала розпитувати, так само і син”.

Ноги військового “Маестро” після поранення та ампутації. Фото: військовий “Маестро”

У Миколаєві та Одесі чоловік переніс п’ять операцій на нозі, після останньої подав заявку на протезування. Зараз носить тимчасовий протез та чекає новий з-за кордону

“Після лікарні дуже було важко звикнути до милиць, бо це побут, це кожен день якісь нові відчуття. Якщо раніше можна було сходити до магазину, то зараз треба або просити когось, або якось самому маневрувати. Було важко, а потім, коли одягли вже тимчасовий протез, я так скажу, що, мабуть, на 90% все покращилося”, — розповідає “Маестро”.

Військовий Станіслав на псевдо “Маестро” у лікарні. Фото: військовий “Маестро”

Військовий Станіслав на псевдо “Маестро” у лікарні з побратимом. Фото: військовий “Маестро”

Військовий Станіслав на псевдо “Маестро” з протезом ноги. Фото: військовий “Маестро”.

Військовий каже, були плани повернутися, але поки що буде реабілітуватися та проводити час з рідними. Згодом планує допомагати своїм іншим побратимам, військовим.

Олександра Пономаренко