Втратив руку, а потім очолив запасну роту розвідувального батальйону: історія військового з позивним “Манту” (ФОТО, ВІДЕО)

ФОТО: Суспільне Чернігів

Військовослужбовець Борис із псевдо “Манту” на початок повномасштабного вторгнення був на лікуванні у Нідерландах, де мав отримати сучасний протез. Проте, не дочекавшись, поїхав в Україну до побратимів. В той час батальйон виконував бойові завдання на півночі України, де постійно поповнювався новобранцями та трофейною технікою, повідомляє Суспільне.

Наразі він командує запасною ротою 54-го окремого розвідувального батальйону.

“Зазвичай, коли кажеш, що ти із 54-го, виділяєш спеціально окремий розвідувальний батальйон, всі все одно думають про 54-ту бригаду. Питають: «А з К2 знаєш хлопців?» Закатуєш очі, знову повторюєш, що 54-й окремий розвідувальний батальйон. І всі так: «А такий є?» Уявляєте собі, є”.

Він перший, кого зустрічають новобранці цього батальйону після центру комплектування та соціальної підтримки.

“Манту” на зимових навчаннях. ФОТО: Суспільне Чернігів

“Спочатку моє питання: «Чого прийшов? Що треба?» Кажу: «Ти взагалі розумієш, куди ти прийшов?» Тут може бути отака штука. Показую, знімаю. Дивлюсь, людина лякається чи ні”.

Завдання Бориса проводити підбір, аналіз, навчання та розподіл особового складу, відповідно до фізичних та моральних якостей. Для цього в роті також є три командири взводу – старшина, медик і замполіт.

“Манту” з макетом міни. ФОТО: Суспільне Чернігів

“Вогнева підтримка – вогнева підтримка, розвід рота – розвід рота, спецура – це більше молоді хлопці, які мають бажання служити в елітному підрозділі. Людей навчитись читати треба, щоб відбирати. Це доволі важко. Можна мене розбудити о третій годині ночі — я вийду, лекцію по тактиці проведу базову, загальну, чого починаємо навчання”.

У запасній роті новобранці проводять від двох тижнів до місяця. До виконання завдань в лавах батальйону залишається до 70%.

Зброя бійця “Манту”. ФОТО: Суспільне Чернігів

“По нормальному, щоб підготувати розвідника, який до всього буде готовий, це десь треба витратити рік. Він має знати всю техніку, озброєння своє, іноземне, і в першу чергу ворога, щоб це відрізняти, швидко зняти координати, орієнтуватися швидко на місцевості, маскуватись. Розвідник має розрізняти, що це іде – машина забезпечення зв’язку, забезпечення РЕБ чи це їде ракета «Іскандер»”.

В лавах 54-го окремого розвідбату Борис два роки. Запасну роту очолив після поранення, яке отримав у червні 2021 року біля населеного пункту Славне, південніше від Мар’їнки на Донеччині. Там вели спостереження та облаштовували позиції на 100 гектарах.

“Потрапили на мінне поле, і вдало із нього вийти не вдалося. Але враховуючи, що всі ми залишилися живі, то це можна сказати вдало вийшли. Мечнікова (лікарня у Дніпрі, — ред.), реанімація, госпіталь, із госпіталю літаком на Київ, із Києва в Ірпінь. Виписався через пів року і прийшов у батальйон”.

“Манту” всередині броньованої техніки. ФОТО: Суспільне Чернігів

24 лютого 2022 року боєць був у Нідерландах, звідки одразу повернувся в Україну. На той час батальйон виконував бойові завдання на Сумщині, Київщині та Чернігівщині.

“Людей приток став великий, люди по чотири, хто менше, хто більше років сиділи в запасі, хто взагалі служив у 2000-х роках, коли нічого не відбувалося. Їх навички втратилися, забулися, або їх взагалі не було. Треба було почати готувати особовий склад. З Чернігівщини люди мотивовані, побачили, навіщо їм потрібно захищати свою землю”.

Разом із новобранцями батальйон поповнився трофейною технікою. Нею оснастили нові взводи, які продовжують виконувати бойові завдання на різних напрямках.

Детальніше дивіться у сюжеті:

Денис Шапошніков