“Я перекладачка з дитинства і до сьогодні”. Історія перекладачки української жестової мови (ВІДЕО)

Суспільне Тернопіль

Тернополянка Олександра Карпюк понад 20 років працює перекладачкою української жестової мови в обласному товаристві глухих. Каже, жестову мову вивчила в дитинстві – обоє її батьків мають порушення слуху. До Міжнародного дня жестових мов, який відзначають 23 вересня, повідомляє Суспільне.

Перекладачка Олександра Карпюк допомагає людям з порушеннями слуху. Розповідає, від початку карантину до товариства глухих звертаються частіше.

Люди з порушеннями слуху читають по губах, а маски заважають розуміти співрозмовників.

Іноді люди з порушеннями слуху телефонують у скайп, щоб Карпюк допомогла їм спілкуватися в магазині, поліції чи поліклініці.

В обласному товаристві глухих Олександра працює з 1999 року.

“Це є моє, виплакане з дитинства. Я це втягнула з молоком матері. В мене батьки не чують і так воно в мене склалося. Я перекладачка з дитинства і до теперішнього часу”, – каже Карпюк.

Карпюк каже, що на роботі зустріла майбутнього чоловіка. Він член обласного товариства глухих.

З Олександрою в обласному товаристві глухих працює ще одна перекладачка – Надія Коцовська.

Надія і Олександра викладають також курси жестової мови.

Карпюк каже, щоб вивчити жестову мову потрібно вчитися близько 3-х місяців. Зараз курсів не проводять через карантин.

Що відомо

• Українське товариство глухих заснували в 1933 році. Зареєстрували в Міністерстві юстиції України у 1992 року.
• В Тернопільській області близько 1 200 людей з порушеннями слуху.
• Міжнародний день жестових мов проголосили Резолюцією Генасамблеї ООН у грудні 2017 року, щоб привернути увагу до проблем людей з порушеннями слуху та популяризувати жестові мови. Їх є стільки ж, скільки й мов.

Ігор Бенцал