Єдиний паралімпиєць із Козелечини – за 0,2 секунди до Ріо-де-Жанейро

Скромний хлопчина з Козельця Віталій Неселевець ще з дитинства почав займатися спортом. І вже тоді тренери відмітили неабиякі здібності юнака. Та ще другокласником з необережності він отримав важку травму. Кілька складних операцій, рік на милицях і група інвалідності – такі наслідки безглуздого падіння у темряві. Та невтішні прогнози лікарів не стали перешкодою для здобуття високих результатів. Спеціально для читачів «Чернігівщини» Віталій охоче розповів про свої досягнення в спорті і про те, як залишатися активним не завдяки, а всупереч долі. І за будь-яких обставин не втрачати віру в себе.

Банки на шляху до успіху

Займатися легкою атлетикою Віталій почав з другого класу. Тренер Віктор Сергієнко вже тоді покладав надії на здібного і наполегливого юнака. Тому після кількох місяців підготовки хлопчина почав брати участь у районних змаганнях і показувати достойні результати.

Та один прикрий випадок ледь не поставив хрест на спортивній кар’єрі.

«Якось я гостював у бабусі, – пригадує парубок. – Вона готувала сир. Увечері електрики вимкнули світло, я йшов і перечепився через банки. Не втримався на ногах і впав на склянки… Порізав малогомілковий нерв, який відповідає за те, як працює стопа. Через кілька днів мені в Києві зробили операцію».

Півроку Віталій носив гіпс, а загалом рік не міг ступати на травмовану ногу. Діагноз – як вирок: посттравматичний парез правого малогомілкового нерву важкого ступеню і III група інвалідності.

«Я вже й не сподівався, що повернуся в легку атлетику. Та якось під час параду, це був 2009 рік, мої старші товариші заштовхали мене в колону спортсменів і ледь не силоміць привели до дитячо-юнацької спортивної школи. І тут за мене взявся заслужений працівник культури й спорту України тренер-викладач Олексій Шарах».

Маючи групу інвалідності, змагався зі здоровими дітьми

Перші змагання на обласному рівні були вже за два роки. І не серед паралімпійців, як мало бути, а зі здоровими, без жодних фізичних вад, дітьми.

«Тоді у Віталія ще була скручена стопа. Та ми не втрачали надію.

І завдяки своїй наполегливості хлопець потрапив до трійки призерів, зайнявши друге почесне місце», – розповідає тренер Олексій Васильович.

Три роки тому молодому легкоатлету зробили третю, повторну, операцію в Інституті травматології у Києві. Видалили три суглоби і зробили стопу рівною. Одна нога парубка тепер на сантиметр товща за іншу.

Після деяких вагань тренер зі своїм вихованцем вирішили взяти участь у чемпіонаті України з легкої атлетики серед спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату.

До Паралімпіади не вистачило долі секунди…

Влітку 2015-го року козелецький легкоатлет поїхав на свої перші Всеукраїнські змагання до Кіровограда. Результат був приголомшливий: на дистанції з бігу на 100 метрів Віталій був першим, а в змаганнях з метання списа отримав друге місце.

«Тоді я зрозумів, що мої зусилля недаремні. Емоції зашкалювали! І цей успіх додав ще більше сил і завзятості», – зізнається спортсмен.

Наприкінці лютого цього року в Запоріжжі відбувся зимовий чемпіонат України з легкої атлетики. Разом зі своїм тренером Віталій з нетерпінням очікував цих змагань.

І знову перемоги: на дистанції з бігу на 60 метрів – перше місце, біг на 200 метрів – третє і стрибки в довжину також принесли спортсмену золото. До речі, Віталій був єдиним представником команди від Чернігівської області на цих змаганнях.

А вже влітку на стадіоні «Зірка» в Кропивницькому проходив Кубок України з легкої атлетики серед спортсменів-інвалідів із ураженням опорно-рухового апарату, вадами розумового та фізичного розвитку і вадами зору. Ці змагання були передостаннім етапом відбору до складу збірної України для участі в Паралімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро.

У загальному підсумку юнакові не вистачило всього 0,2 секунди (!) з бігу на 100 метрів, щоб отримати дозвіл на участь у довгоочікуваних змаганнях міжнародного рівня.

Юнаком зацікавились гості з Шотландії

В листопаді до Козелецької дитячо-юнацької спортивної школи завітали гості з телеканалу ВВС із Шотландії. Учасники делегації готують спеціальну програму про успіхи українських паралімпійців. Віталій зараз кандидат у майстри спорту, дворазовий чемпіон України з легкої атлетики серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату. Має п’ять золотих, дві срібних і одну бронзову медаль.

Особливий інтерес гості з Шотландії виявили до методики тренувань Віталія. Адже хлопець, щойно став на ноги після першої операції, почав грати у волейбол, баскетбол та футбол. І досі не полишає свої улюблені спортивні ігри. Грав в основному складі шкільної команди. Тепер грає за Чернігівський національний технологічний університет, де навчається на третьому курсі. Тобто тільки на легкій атлетиці не зациклюється, а розвивається різнобічно. Для делегації з Королівства були дещо дивними умови, в яких тренуються наші спортсмени. Таких убогих спортивних залів, як у нас, вони, мабуть, ще не бачили. Та цей факт, беззаперечно, ще раз доводить, що українці – бійці, не здаються через труднощі й готові боротися до останнього.

Так і герой нашої публікації Віталій Неселевець налаштований рішуче і вже зараз інтенсивно тренується та готується до наступних Паралімпійських ігор у Токіо в 2020 році. Всі, хто знайомий з цим спортивним парубком, переконані, що вже незабаром козелецький легкоатлет передасть нам з вами привіт зі столиці Японії.

Сніжана Божок, “Чернігівщина” №52 (609) від 29 грудня 2016

Gorod.cn.ua