Львів. У рамках 25 Book Forum, зокрема Освітнього кластеру, відбулися відкриті лекції, дискусії та воркшопи щодо впровадження інклюзивної освіти в українських школах.

Часто звістка про інвалідність чи інакшість немовляти застає батьків зненацька. І тоді вони постають перед вибором – незважаючи ні на що, присвятити себе цьому маляті чи віддати його на опіку державі, тобто відмовитись від нього. Відповідна норма навіть закріплена у Сімейному кодексі України. Проте зараз таке право вибору у батьків хочуть забрати.

Я вчитель. Все своє життя, починаючи років з 15 я вчу чужих дітей, виховую чужих дітей, пояснюю чужим дітям, розказую чужим дітям. Це вже… ну, більше 20 років, не зупинятимемося на цифрах. Інколи ці чужі діти взагалі не чують, буває, їхнє тіло поламане пологами, важкою вагітністю, генетикою, буває й таке, що діти можуть жити лише…

– Скажіть, будь ласка, а у вас є поняття «нездібні діти»?

Чиновник із департаменту освіти США, який займається інклюзивною освітою, дивиться на мене з нерозумінням.

– Це які? В комі, наприклад?