Спілкуючись з іншими людьми, ми керуємось етичними нормами, а також розумінням доцільності комунікації. Під час взаємодії з людиною з інвалідністю важливо розуміти, що вона не завжди може потребувати сторонньої допомоги. Те, що через певний стан їй однозначно необхідна ваша допомога у «подоланні перешкод» – зовсім не так.

Безбар’єрність – не тільки про людей з інвалідністю, безбар’єрність – це про кожного з нас. Можливість вільно та безпечно пересуватися містом – звичайно ж, це відсутність бар’єрів. Але дивимося ширше – вільний доступ до інтернету, можливість навчатися незалежно від віку чи стану здоров’я, рівне право до працевлаштування у чоловіка і жінки чи людей старше 45 років…

Чи відомий вам термін «безбар’єрність»? Тільки нещодавно це поняття асоціювалося у багатьох людей з чимось на кшталт облаштованих пандусів, підіймачів, спеціалізованих установ тощо. Проте, термін безбар’єрності більш глибокий та, без перебільшень, стосується кожного, адже корелюється не тільки у фізичному вимірі, а і в освітньому…

Vogue UA представляє соціальний проєкт «Без обмежень», у якому взяли участь українські атлети, переможці Паралімпіади в Токіо, і перша леді Олена Зеленська. В рамках проекту публікуємо словник безбар’єрних термінів.

Майже рік тому журналістка Української правди Ірина Андрейців дослідила, як і чому не варто говорити про інвалідність, національність, соціальний статус і сексуальну орієнтацію. На офіційній фейсбук-сторінці Чернівецької ОДА нагадують, як правильно говорити про людей з інвалідністю.

Життя інколи складається так, що людина опиняється на інвалідному візку. Для багатьох така ситуація, як смертний вирок. У цій програмі – про людей, які всупереч обставинам продовжують жити яскравим життям. А ще – про толерантність вінничан та доступність у місті. Ми спробували на собі, як це – опинитись на візку.

Мер міста Львова запросив на каву хворого на ДЦП переселенця з Донеччини Романа Кисляка, і подарував йому пам’ятну монету.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів сам Роман.

Коли тобі чотирнадцять і ти раптом втратив зір, здається, що життя скінчилося або ж втратило сенс. На мріях можна поставити велику жирну крапку. Але це не про нашого героя. Він усе життя долає життєві бар’єри, які інколи не під силу навіть здоровим людям. Олег Панько понад тридцять років пропрацював учителем історії в селі Немовичі, що за десять кілометрів від райцентру Сарни на Рівненщині.