Ігор Дробот. Скриншот: kanaldim.tv
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, 26-річний Ігор Дробот вирішив служити у бойовій частині та пройшов навчання на пілота ударних дронів. 1 січня 2024 року Ігор із побратимами отримав важливе завдання. На жаль, тоді він був важко поранений. Хлопець вижив, але втратив руку, майже втратив зір і отримав численні пошкодження ніг та обличчя, йдеться у матеріалі “Ранку Вдома“.
26-річний Ігор Дробот народився в місті Золотоноша, що у Черкаській області. Після закінчення школи вступив до художньо-технічного коледжу, адже завжди захоплювався технікою та мріяв працювати в IT-сфері. Паралельно з навчанням хлопець підробляв різноробом. Так було до 2018 року. Тоді Ігор розпочав свою строкову службу. Спершу був у патрульному батальйоні, пізніше збагнув, що хоче продовжувати військову кар’єру.
“Була якраз посада “технік ТЗО”. Це відеонагляд, сигналізація. Відправили в Золочів вчитися, повернувся назад в Київ. Потім якось так захотілось кар’єрного росту. Мені запропонували посаду в штабі. Служив там”, — пригадує військовослужбовець Ігор Дробот.
Коли Росія розпочала Велику війну, Ігор вирішив служити у бойовій частині. Чоловік пройшов навчання на пілота ударних дронів і потрапив до четвертої бригади швидкого реагування Національної гвардії України “Рубіж”.
“Влітку 2023 року була перша ротація на бахмутський напрямок. Під Спірне. Було “жарко”, часом. Виконували свою роботу інколи на 120%”, — зізнається Ігор Дробот.
1 січня 2024 року Ігор разом із побратимами отримав важливе бойове завдання. Але ворог дізнався про місію і завдав удару першим.
“Ми виявили ворожу ціль, хотіли відпрацювати, але вони чекали цього. Зрештою, росіяни завчасно вдарили по наших позиціях”, — каже військовослужбовець.
Ворожий дрон прилетів просто на позицію наших захисників. Ігор був важко поранений. На допомогу прийшов друг дитинства, з яким він пліч-о-пліч боронив Україну.
“Руки не було. Обличчя залите кров’ю, очей не міг відкрити. Коли ти з людиною дружиш з п’ятого класу, а потім ідеш на війну і бачиш таку картину, то це не просто. Перше, що я зробив, відтягнув його в безпечніше місце. Там уже почали надавати домедичну допомогу. Водночас ми викликали евакуацію”, — зізнався побратим Ігоря Олександр Кулик.
Його стабілізували у Дніпровському шпиталі. Він вижив, але втратив руку, майже втратив зір і отримав численні поранення ніг та обличчя. Першими до лікарні приїхали батьки й дружина.
З Дніпра захисника привезли до київського шпиталю. Він пережив не одну операцію, і попереду ще довгий шлях реабілітації. Аби швидше повернути друга до звичайного життя, побратим Сергій змайстрував для Ігоря унікальний ігровий джойстик. Не знайшовши в Україні таких пристроїв. Сергій натрапив в інтернеті на відео про конструювання девайса, видрукувати деталі на 3D-принтері, власноруч усе зібрав і подарував другу адекватну.
“Це не просто, бо однією рукою працювати важко. Інколи я граюся з допомогою ноги. Можливо, коли буде протез то й сам зможу виготовляти й тестувати такі речі. Я люблю новинки”, — резюмує Ігор Дробот.
Попереду у воїна ще протезування та тривала реабілітація. Завдяки підтримці близьких воїн мріє відновитися та повернутися на службу.