Лише пандус не вирішує питання доступності: В Києві обговорили, як забезпечити інклюзивність виборчого процесу після війни
10.10.2024
Поділитися
Прийнятий у 2019 році Виборчий кодекс гарантує доступність виборчого процесу для людей з інвалідністю та маломобільних громадян. Втім, наразі виборчі дільниці в Україні досі лишаються неінклюзивними, в той час як кількість людей з інвалідністю через російську агресію проти України збільшується, а інфраструктура зазнає руйнувань.
Про це говорили учасники круглого столу “Забезпечення інклюзивності та доступності виборчого процесу в контексті повоєнних викликів. Стан виборчої інфраструктури після війни та пошук рішень”, що відбувся 7 жовтня.
Як зауважила голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, не важливо, коли відбудуться перші повоєнні вибори — вони повинні бути вільними, справедливими й відповідати демократичним стандартам.
«В Україні до повномасштабного вторгнення було більш ніж 1 млн 300 тис. людей з інвалідністю. На жаль, велика війна збільшує їх кількість. Крім того, Росія фізично руйнує нашу виборчу інфраструктуру. Якщо на виборах 2019 року кожна шоста дільниця не була відповідно обладнана, щоб забезпечувати безбар’єрність і доступність, а більше 3 тисяч дільниць не були обладнані пандусами, то на наступних післявоєнних виборах, за різними орієнтовними підрахунками, може бути до 40% маломобільного населення», — зазначила вона.
Олена Шуляк також підкреслила, що невирішеним залишається питання про те, як забезпечити право бути обраними для військових, а також жінок і молоді, які виїхали за кордон.
Народна депутатка та голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко зазначила, що перші кроки, скеровані на забезпечення доступності й інклюзивності виборчого процесу, були зроблені ще під час ухвалення Виборчого кодексу у 2019 році.
«У нас є рекомендація місії ОБСЄ/БДІПЛ за результатами спостереження за черговими місцевими виборами 2020 року, яка сформульована наступним чином: “Нам слід вжити додаткових заходів для подальшого забезпечення автономного доступу та участі в голосуванні виборців з інвалідністю. При цьому в разі можливості слід дотримуватися принципів універсального дизайну та розумної організації простору”», — розповіла вона.
Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко зауважив, що темі доступності загалом та виборчого процесу зокрема не приділяли достатньо часу, але зараз ситуація змінюється.
«Інклюзивність стала наскрізною темою Стратегічного плану Центральної виборчої комісії. Ще у 2020 році в Комісії було утворено Робочу групу з питань забезпечення, реалізації та захисту виборчих прав осіб з інвалідністю, яка працює дотепер. До її роботи ми намагалися долучити представників інших державних органів, громадських організацій, міжнародних партнерів, а також безпосередньо людей з інвалідністю», — зазначив він.
Старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба підкреслила, що на рівні підзаконних актів Центральна виборча комісія зробила все можливе — зафіксувала вимоги до доступності виборчих дільниць та інформаційних плакатів.
«Цього місяця ми проводили тематичне соціологічне опитування. 41% респондентів вважають, що люди з інвалідністю будуть тією соціальною групою, в якої виникнуть перешкоди для участі в голосуванні. Це високий відсоток порівняно з іншими соціальними групами, проте всі ми маємо працювати над розумінням того, які є бар’єри, як їх усунути на законодавчому рівні та як зробити їх у фокусі уваги ще більшої частини суспільства. Це і є повоєнний виклик, тому що кількість маломобільних громадян зростає», — розповіла вона.
За словами Тетяни Герасимової, директорки правозахисної організації Fight for Right, згідно з результатами опитування щодо політичної участі населення (200 людей з інвалідністю та 200 людей без інвалідності), в останніх місцевих виборах брали участь 61% людей з інвалідністю та 69% без інвалідності. Це свідчить, що потенціал людей з інвалідністю для ефективної політичної та громадської участі перебуває на одному рівні з потенціалом людей без інвалідності. Серед важливих кроків для активізації політичної участі людей з інвалідністю вона назвала розвінчування стереотипів щодо таких людей і включення їх до процесів ухвалення рішень, внесення змін до законодавства для підвищення доступності, гармонізацію українського законодавства із законодавством ЄС.
Експертка з прав людей з інвалідністю Fight for right Юлія Сачук додала, що Закон про медіа потребує мінімальних стандартів гармонізації з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа послуги (AVMSD), стаття 7 якого містить вимоги щодо доступності медіа, зокрема використання жестової мови, субтитрів, озвучених субтитрів та аудіозаписів.
Заступниця голови правління ГО «Група активної реабілітації» Уляна Пчолкіна зазначила, що про доступність та безбар’єрність потрібно думати широко, щоб кожна людина змогла взяти участь у виборчих процесах, при чому не тільки як виборець, а й як представник/представниця політичних партій.
«Понад 19 років я живу з інвалідністю внаслідок травми і користуюсь кріслом колісним. Протягом цього часу я маю різні досвіди голосування та балотування, що дали мені можливість побачити багато проблем, які ще необхідно вирішити. Просто пандус на дільниці не вирішує питання доступу до неї для людини в кріслі колісному. Дуже часто розумні пристосування, які у нас намагаються зробити нашвидкуруч безпосередньо перед виборами, не працюють», — розповіла вона. За її словами, якщо короткий візит на кріслі колісному з метою голосування можливий принаймні на деякі дільниці, то довге перебування людини з інвалідністю на території дільниці, наприклад у ролі члена комісії, спостерігача чи кандидата, унеможливлене через, зокрема, відсутність доступних вбиралень та достатнього простору в приміщеннях.
Вона також наголосила, що надважливими залишаються безпекові питання, якщо вибори відбуватимуться до повного завершення російської агресії. Адже на сьогодні люди з інвалідністю не мають можливості убезпечити себе від обстрілів, спустившись в укриття, — через недоступність бомбосховищ.
Народна депутатка Ірина Геращенко зазначила, що забезпечення інклюзії у виборчому процесі є одним із зобов’язань України для вступу до Європейського Союзу. Втім, наразі Україна не готова до європейських стандартів для людей з інвалідністю.
«Дуже мало приділяється уваги цій проблемі, хоча, на мою думку, якраз питання доступності української інфраструктури було б підтримано нашими партнерами, якби у цьому була більш системна робота. Важливо не тільки для галочки будувати пандуси, а щоб вони відповідали стандартам, мали відповідну ширину для візка, відповідний нахил», — сказала вона.
Голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк представив результати моніторингу доступності виборчих дільниць, який у 2020 році проводили виборчі омбудсмени ОПОРИ.
За його словами, у липні-серпні 2020 року було встановлено, що з 500 виборчих дільниць лише 15 (3%) є доступними для маломобільних груп населення.
У 2024 році органи місцевого самоврядування та виконавчої влади теж надали інформацію щодо доступності виборчих дільниць. На жаль, за чотири роки ситуація мало змінилась.
«Якщо дивитись на ці дані, нині вибори проводити неможливо. Тому що більшість людей з інвалідністю на ці вибори потрапити не зможуть. Про вплив війни. В Житомирській області Коростенська районна військова адміністрація повідомила, що частина виборчих дільниць знищена, тому по них не було проведено ніяких дій. У Донецькій області на прикладі Святогірської громади можна побачити, що усі виборчі дільниці були зруйновані або знищені. Луганська обласна військова адміністрація повідомила, що загалом доступ до виборчих дільниць втрачений зовсім», — сказав Щербатюк.
Він додав, що потрібно змінювати механізми, пов’язані з реалізацією Національної стратегії, зокрема на місцевому рівні, щоб органи місцевого самоврядування включились у цей процес.
Юридичний радник Громадянської мережі ОПОРА Володимир Кобрин представив дослідження про ризики у реалізації політичної участі виборців з інвалідністю у післявоєнний період.
«Під час повоєнного виборчого процесу залишатимуться питання про бар’єри на виборчих дільницях (пандуси, двері, черги, окремі кабінки для голосування, високі столи в кабінках, недоступні для людей на візках, погане освітлення, недоступні інформаційні плакати тощо). Аналіз звернень, які надходять до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини під час воєнного стану, та результати моніторингової діяльності свідчать, що люди з інвалідністю зазнають упередженого ставлення та дискримінації, залишаються соціально невидимими», — зазначив юрист ОПОРИ.
Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий розповів про проєкт «Голосування без бар’єрів», над яким наразі працює ЦВК. Цей проєкт спрямований на те, щоб кожен виборець мав можливість самостійно голосувати на дільниці без допомоги третіх осіб. Проєкт передбачає впровадження загальних розумних застосувань, які сприяють зниженню бар’єрів для всіх груп населення і забезпечуються в усіх приміщеннях для голосування та виборчих комісіях (наприклад, лупа, потовщувачі на ручку, ручка з підставкою, додаткове освітлення), а також вузькоспеціалізованих — засобів індивідуального характеру (мобільні застосунки для людей з порушенням мовлення, онлайн-перекладачі жестової мови, тактильна накладка шрифтом Брайля).
«Навіть здавалось би, така проста річ, як ручка з підставкою. Що в ній такого унікального? Один з військових, який має протези обох рук, каже, що для нього важливо, тому що коли ручка лежить у горизонтальному положенні, людині з протезом важко її взяти і поставити позначку», — сказав Постівий.
Він також додав, що у планах Центральної виборчої комісії є публічне випробування усіх запропонованих розумних застосувань з метою покращення доступності виборчих дільниць та забезпечення виборчих прав маломобільних груп населення.
