У дорожній карті з верховенства права включені питання дотримання прав людини людей з інвалідністю. Цей документ стане планом дій для України на шляху до ЄС, проте наразі він містить деякі прогалини.
На це звертає увагу ГО “Fight For Right”, яка займається захистом прав людей з інвалідністю.
14 травня Кабінет Міністрів затвердив три дорожні карти трансформацій, які є умовою відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС. Ці стратегічні документи має ще затвердити Рада Міністрів ЄС. Вони стануть планом дій для України на шляху вступу до Євросоюзу.
У дорожній карті у сфері верховенства права у розділі “Основоположні права” включені питання дотримання прав людей з інвалідністю.
Експерти Fight For Right проаналізували проєкт дорожньої карти у сфері верховенства права щодо запланованих кроків з дотримання стандартів прав людей з інвалідністю. Зокрема, про рівні права для людей з інвалідністю у працевлаштуванні, забезпечення доступності, незалежного життя людей з інвалідністю в громадах тощо.
“З погляду Fight For Right, у проєкті дорожньої карти у сфері верховенства права потрібно зосередитися на конкретних заходах, яких можна досягнути до 2027 року. Зокрема, це мають бути заходи, що унеможливлять будівництво нових недоступних об’єктів, заборонять впроваджувати нові послуги, недоступні для людей з інвалідністю“, – зазначили в організації.
ГО “Fight For Right” вказує на прогалини в дорожній карті та рекомендує врахувати такі моменти:
- уникати узагальнення заходів, бо це ускладнить відстеження їх ефективності;
- у сфері працевлаштування людей з інвалідністю прописати використання розумного пристосування;
- запропонувати ширшу підтримку внутрішньо переміщеним людям з інвалідністю, зокрема доступне житло.
Єврокомісія у звіті щодо розширення ЄС від 30 жовтня 2024 року дала свою оцінку ситуації із дотриманням прав людей з інвалідністю. Україна має вжити заходів щодо деінституціоналізації, розвитку інклюзивної освіти, працевлаштування та реабілітації.
У підрозділі “Права осіб з інвалідністю” (3.13) дорожньої карти з верховенства права зазначені стратегічні результати, заходи, часові межі, відповідальна інституція.
Зокрема, перший стратегічний результат передбачає, що буде забезпечена можливість людей з інвалідністю або з обмеженнями в повсякденній діяльності повною мірою та ефективно брати участь і бути включеними в соціально-економічне життя. Для цього передбачений захід – реалізація Стратегії реформування психоневрологічних та інших інтернатних закладів та деінституалізації догляду за особами з інвалідністю та людьми похилого віку до 2034 року та Операційного плану заходів з реалізації Стратегії у 2025–2027 роках.
“Імплементація Стратегії деінституціоналізації до 2034 року та Операційного плану заходів з реалізації Стратегії у 2025–2027 роках, справді, може стати важливою складовою досягнення стратегічного результату, проте станом на 2027 рік, рік завершення дорожньої карти, досягнути прописаних у заході результатів ніяк не можливо”, – зазначають експерти “Fight For Right”.
Зокрема, у стратегії на 2027 рік не передбачене зменшення кількості людей в інституціях, а прогнози за оптимістичними показниками передбачають, що кількість повнолітніх людей з інвалідністю та людей старшого віку, що проживають в інституційних закладах, не збільшиться.
“У проєкті дорожньої карти мали б бути заходи з реалізації Стратегії та плану заходів, які можна виконати до 2027 року, а також такі заходи, прогрес яких можна чітко відстежити у зазначений проміжок часу”, – зауважують автори дослідження.
Другий передбачений захід – реалізація експериментального проєкту з надання соціальних послуг стаціонарного догляду та підтриманого проживання для внутрішньо переміщених осіб похилого віку та осіб з інвалідністю за принципом “гроші ходять за людиною”.
За даними, зібраними командою Fight For Right, за 2022–2023 роки до інституційних закладів потрапили приблизно 4,5 тисячі внутрішньо переміщених людей з інвалідністю. Експерти звертають увагу, що однією з найбільших перешкод для вчасної евакуації таких людей є відсутність доступного житла, як за ціною, так і за наявністю елементів доступності для людей з інвалідністю:
“Варто говорити не лише про експериментальний проєкт з надання двох соціальних послуг, а про більш широкі стратегії реагування за результатами оцінки реальної ситуації. Інформації про дієві напрацювання, програми чи плани уряду щодо забезпечення доступним житлом для превенції інституціоналізації теж немає”.
Другий стратегічний результат передбачає створення безбар’єрного та інклюзивного середовища для всіх груп населення шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.
“За наступні три роки виконання дорожньої карти неможливо досягнути основної мети Стратегії безбар’єрності: надати кожній людині можливість отримати рівний доступ до фізичного оточення, інформації, цифрових послуг і в інших сферах”, – йдеться у дослідженні.
У “Fight For Right” зазначають, що у проєкті дорожньої карти варто було б зосередитися на питаннях реконструкції та відновлення, встановлення чітких механізмів контролю за новим будівництвом, відбудовою зруйнованих об’єктів, реконструкцією чи ремонтними роботами:
“Запровадження діючого механізму контролю та відповідальності дозволило б не створювати нових недоступних для людей з інвалідністю об’єктів. На жаль, за даними неурядових організацій, в експлуатацію продовжують вводити недоступні для людей з інвалідністю об’єкти”.