Унаслідок повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю в Україні стрімко зростає. Бойові поранення часто призводять до ампутацій та інших важких травм – для багатьох це стало початком складного етапу життя. Водночас одним зі способів повернути контроль над особистою свободою для людей з інвалідністю виявилася можливість керувати автомобілем, інформує 24 Канал.
Як людям із порушеннями опорно-рухового апарату отримати водійське посвідчення в Україні? Скільки це коштує? Як можливість їздити за кермом покращує якість життя? Відповіді на ці та інші запитання шукайте у матеріалі проєкту “Краса в незламності”.
Сьогодні в Україні функціонує 7 безбар’єрних автошкіл, розташованих у Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Кропивницькому, Кам’янці-Подільському та Кривому Розі.
Що таке безбар’єрна автошкола
Це спеціалізовані навчальні заклади, розроблені для людей із порушеннями опорно-рухового апарату, де вони можуть опанувати водіння автомобіля з ручним керуванням. Ця ініціатива реалізується Міністерством внутрішніх справ у межах національного проєкту “Без бар’єрів” за підтримки першої леді України Олени Зеленської.
Основна мета створення безбар’єрних автошкіл – навчання військових, які повертаються з фронту з пораненнями та протезуванням, але також у цих школах водіння можуть навчатися цивільні, які мають інвалідність від народження або набули її протягом життя.
Наразі навчання в безбар’єрних автошколах можна пройти за категорією B (легкові автомобілі), а в Дніпрі вже є можливість навчання за категорією С на вантажівки. До того ж військовослужбовці, які вже мають права категорії С, можуть пройти скорочений курс навчання (всього 17 годин) для отримання категорії В.
Як проходить навчання в безбар’єрних автошколах
Для початку потрібно отримати медичну довідку за формою 083/о, яку видають медичні заклади, що проводять огляд кандидатів у водії. Наступним етапом є подання потрібних документів для зарахування в автошколу. Після цього формуються навчальні групи, зазвичай по 10 осіб, і стартує навчальний процес.
Безбар’єрні автошколи спрямовані на створення комфортних умов для навчання. Приміщення автошкіл повністю адаптовані під потреби людей з інвалідністю: відповідна висота парт і столів, спеціальні двері шириною не менше 90 сантиметрів, пандуси та інші елементи згідно з усіма стандартами доступності.
Безбар’єрна автошкола у Львові / Фото 24 Каналу
Студенти автошколи мають можливість обирати формат навчання. Теоретичний курс можна проходити у змішаних інклюзивних групах – очно, дистанційно або за індивідуальною програмою вдома.
Після завершення теоретичної частини навчання учні складають іспит у сервісному центрі МВС. Якщо теорія складена успішно – розпочинається практика.
Заняття проводять досвідчені педагоги та інструктори, які пройшли спеціальну підготовку для роботи з людьми з інвалідністю. Кожен викладач має атестати сервісного центру МВС, проходить курси підвищення кваліфікації та тренінги з обміну досвідом.
Практичне водіння відбувається на спеціально обладнаних автомобілях, адаптованих для людей з інвалідністю. Такі машини мають ручне керування – тобто всі дії, які зазвичай виконуються ногами, тут перенесені на руки. Наприклад, щоб набрати швидкість, потрібно просто потягнути спеціальний важіль на себе. А щоб зупинитися – натиснути на нього.
У салоні можуть бути додаткові зручності:
- важелі керування гальмами та газом для правої або лівої руки,
- спеціальні тримачі на кермі для зручного повороту,
- педалі, які можна натискати лівою ногою,
- джойстики для вмикання фар, поворотів та інших функцій.
Студенти мають можливість обрати між автоматичною та механічною коробкою передач. Це дає змогу людям з різними типами фізичних обмежень комфортно та безпечно навчатися водінню.
Завершальним етапом для студентів є практичний іспит у сервісному центрі МВС. Після успішного складання іспиту у тому ж центрі, де відбувався теоретичний іспит, людина отримує водійське посвідчення.
Увесь навчальний процес охоплює 64 години теоретичної підготовки тривалістю близько 4 тижнів та 40 годин практичних занять на сертифікованих автомобілях з ручним керуванням тривалістю близько 1,5 місяця.
Скільки коштує навчання
Вартість навчання становить орієнтовно 6000 гривень: теоретична частина – 1755 гривень, практична – 4245 гривень плюс витрати на пальне. У деяких випадках навчання можуть оплатити держава або громадські організації.
Ми укладаємо тристоронню угоду: університет, особа і громадська організація чи відділ соцзахисту, який покриває вартість навчання,
– пояснили в автошколі.
Випускники безбар’єрних шкіл діляться своїм досвідом
За словами керівника автошколи у Львові, яка діє на базі Львівського державного університету внутрішніх справ, Олега Гуменюка, зацікавлених у навчанні є чимало, особливо серед захисників. Наразі серед студентів приблизно порівну військових і цивільних. Хоча чоловіків навчається дещо більше, жінок також немало, і кожен учень має свою особливу історію.
Одним із перших, хто отримав водійське посвідчення після проходження навчання в інклюзивній автошколі, став Валерій Безверхий із Херсона. До початку повномасштабного вторгнення він мешкав у рідному місті та очолював соціальний проєкт із перевезення людей з інвалідністю. Війна змусила його евакуюватися на Волинь, тоді і з’явилася можливість реалізувати давню мрію – здобути водійські права.
Навчання, за його словами, було доступним та зрозумілим. Питання, які виникали під час занять, викладачі допомагали вирішити одразу. Теоретичний іспит він склав з другої спроби, а практику – з першої.
Я просто давно хотів мати права. Для мене це не лише про комфорт, а про свободу та можливості. Особливо для людей з інвалідністю, які часто обмежені у пересуванні – і громадським транспортом, і інфраструктурою,
– пояснив чоловік.
Валерій Безверхий отримав права у Львові / Фото з архіву ЛьвДУВС
Ще одним зі студентів “Безбар’єрної автошколи” є Крістіан Альберт, військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Крістіан Альберт / Фото з архіву ЛьвДУВС
У березні 2022 року, під час бойових дій у Бучі, він зазнав кульового поранення, внаслідок якого втратив руку. Після тривалої та складної реабілітації Крістіан розпочав адаптацію до цивільного життя. Однак зіткнувся з однією важливою перешкодою – відсутністю водійських прав. Пошуки автошколи виявилися не такими простими: більшість навчальних закладів відмовляли йому в навчанні. Тоді ветеран дізнався, що йому потрібно навчатися в спеціалізованій автошколі. Після цього Крістіан знайшов безбар’єрну автошколу у Львові та розпочав теоретичний курс.
Була основна група, яка ходила на заняття в автошколу. В мене не виходило, бо ці години перетиналися з моїми робочими годинами, тому я міг проходити теорію онлайн,
– пригадав військовий.
Теоретичний іспит для нього виявився найскладнішим. Крістіан перескладав його кілька разів. Водночас практична частина, як зазначив чоловік, була набагато простішою, а інструктор ділився “фішками” і підказував деталі, про які не пишуть у підручниках. Практичні заняття проходила з інструктором – на майданчику та в місті.
Ветеран Національної гвардії Станіслав Сікорський теж навчався у безбар’єрній автошколі у Львові. У березні 2023 року він зазнав тяжкого поранення, внаслідок якого йому ампутували ліву ногу. До травми чоловік не мав водійського посвідчення, але після поранення постало питання про самостійне пересування. За рекомендацією знайомих він звернувся до автошколи, де теорію теж вивчав онлайн.
Теоретичний іспит здав з другого разу. Перший раз трохи перехвилювався,
– розповів Станіслав.
Після цього він розпочав практичні заняття з інструктором і практичний іспит склав із першого разу.
Станіслав Сікорський / Фото з архіву ЛьвДУВС
Інша історія – Надії Дьолог, паралімпійської призерки з фехтування. Війна змусила її тренуватися за кордоном, де вона стикнулася з проблемою відсутності власного транспорту.
Постійно доводилося когось просити довезти, а відстані великі, і залежати від інших було складно. Тоді я зрозуміла, що потрібні права,
– розповіла спортсменка.
Надія теорію вивчала онлайн, а іспит складала в Ужгороді. Практику вона проходила у Львові. Жінка розповіла, що навчання для неї було комфортним і добре організованим.
“Коли я сказала, що планую виїжджати за кордон у стислі терміни, мене підготували просто ідеально”, – зазначила Дьолог. Теорію вона склала після декількох спроб, а от практичний іспит – із першого разу.
Надія Дьолог / Фото з архіву ЛьвДУВС
Після отримання прав випускники автошкіл переходять до наступного етапу – придбання власної автівки та переобладнання її на ручне керування. Більшість із них обирають автомобілі з автоматичною коробкою передач, оскільки ними простіше керувати.
Якщо людина хоче переобладнати автомобіль, вона подає заяву до сервісного центру, отримує дозвіл саме під ту марку автомобіля, який буде переобладнаний, проходить сертифікацію – і в разі відповідності нормам авто реєструють як спеціальне,
– пояснили в автошколі.
Тут важливо враховувати, що вартість і тривалість переобладнання автівки дуже індивідуальні залежно від автомобіля, який обирає людина.
Власне авто кардинально змінює якість життя людей. Як зазначив ветеран Станіслав Сікорський, тепер йому не потрібно підлаштовуватися під розклад громадського транспорту чи залежати від інших людей. Автомобіль дає змогу планувати справи на власний розсуд і бути господарем свого часу.
Особливо зміни відчувають люди, які пересуваються на кріслі колісному, наголосила Надія Дьолог. “Не знаю, як жила без машини. Вона дає таку свободу. Незалежно від погоди чи обставин, можеш сісти й поїхати куди треба”, – розповіла паралімпійка. Єдине, про що жінка шкодує, – що не отримала права раніше: “Чим швидше людина з інвалідністю матиме права, тим більше можливостей з’явиться в її житті”.
Проте на шляху до самостійності не обходиться без труднощів. Спочатку потрібно звикнути до габаритів авто, дорожньої ситуації, навчитися впевнено реагувати на трафік. Часто виникають і зовнішні перешкоди, зокрема недотримання правил паркування іншими водіями.
Хотілося б, щоб паркомісць для людей з інвалідністю було більше. І щоб люди розуміли: ці місця потрібні тим, хто має складні форми інвалідності. Мені, наприклад, треба дістати крісло-коляску, широко відчинити двері – якщо хтось припаркувався впритул, я просто не зможу сісти в авто,
– пояснила Надія Дьолог.
Надія Дьолог – випускниця безбар’єрної школи / Фото з архіву ЛьвДУВС
Попри ці виклики, випускники автошкіл для осіб з інвалідністю наголошують: переваг у водінні набагато більше, ніж труднощів. Найголовніше, кажуть вони, – подолати власні страхи, ретельно вивчити правила дорожнього руху та постійно вдосконалювати навички.
Чому безбар’єрні автошколи нині – це нагальна потреба по всій Україні
Безбар’єрні автошколи відіграють головну роль у забезпеченні соціальної інтеграції людей з інвалідністю, надаючи їм можливість самостійно пересуватися і бути повноцінними учасниками суспільного життя. Як свідчать історії випускників, можливість самостійно керувати автомобілем кардинально змінює якість життя людей з інвалідністю, надаючи їм свободу пересування та незалежність. Власний автомобіль – це можливість поїхати до лікаря, на роботу, у справах – не чекаючи допомоги, не покладаючись на інших. А ще – це про свободу: коли ти більше не людина, яку потрібно підвозити, а водій, який сам ухвалює рішення.
До того ж безбар’єрні автошколи сприяють зміні суспільного сприйняття людей з інвалідністю. Коли громадяни регулярно бачать за кермом водіїв з особливими потребами, це руйнує стереотипи про їхню неспроможність та залежність.
Розвиток таких автошкіл по всій країні – це крок до європейських стандартів доступності. Це про сучасну Україну, де кожен має рівні можливості.
Софія Хомишин