Олександр Педан піднявся на Кіліманджаро разом із ветеранами (Фото: Фото надані піар-службою Олександра Педана)
Співпродюсер та амбасадор документального фільму режисерки Марії Кондакової Друге Дихання — Олександр Педан поділився досвідом сумісного сходження на пік Кіліманджаро, де було встановлено український прапор. У кіно з 9 жовтня, пише NV.
Олександр Педан
Телеведучий, співзасновник Pedan buro
Я йшов на Кіліманджаро разом із нашими військовими. Четверо — з досвідом ампутацій і одна бійчиня — з пораненням. І хоча ми всі долали одну й ту саму гору, я розумів: їхній шлях значно складніший. Це була школа, з якої я виніс кілька важливих уроків.
1. Впертість, яка рятує
На висоті близько п’яти тисяч метрів навіть мені було непросто, я погано пам’ятаю деякі моменти. А вони йшли далі, з протезами, з болем, попри натерті рани. І не зупинялися. Я бачив, як після сходження вони знімали протези, показували свої ноги, які сильно натерло. І тоді я зрозумів: усі наші головні болі, втома чи примхи — це дрібниці порівняно з їхнім шляхом. Впертість, доведена до межі, допомагає вижити.
Фото: Фото надані піар-службою Олександра Педана
2. Незламність
Вони домовилися між собою йти до кінця — зупинити їх могла лише втрата свідомості. Ми говорили про це вже на маршруті, і я пояснював, що так ризикувати не можна, адже евакуація з шести тисяч метрів — майже неможлива. Але саме в цій рішучості було щось більше, ніж звичайна впертість. Це було уособлення незламності, яку я побачив у кожному з них.
Фото: Фото надані піар-службою Олександра Педана
3. Побратимство і сестринство
У них була неймовірна підтримка одне одного — щира, людяна, справжня. Так, із жартами, з підколами, але з абсолютним відчуттям «свій за свого». Я вперше так близько відчув те, що у військових називається побратимством. І навіть тепер, коли ми спілкуємося у чатах, ця підтримка нікуди не зникає.
Фото: Фото надані піар-службою Олександра Педана
4. Гумор, що тримає
Військовий гумор — це окреме явище. Він іноді різкий, іноді дуже простий, але саме він допомагає триматися. На маршруті це відчувалося постійно. Пам’ятаю, у трейлері є момент, коли Оля «Висота» запитує: «Злякався?» — а Міша «Грізлі» відповідає: «Я не знаю, що буде на 4000 метрів». І вона йому каже: «Це називається, злякався». На що Міша іронічно відреагував: «От підтримала». Це виглядало легко, але насправді підтримувало команду й давало сили йти далі.
5. Щирість
Попри камери й на те, що ми знімали кіно, вони залишалися самими собою. Без ролей, без намагання виглядати героями. Вони говорили відверто про свої страхи, про біль, про сумніви. І в цьому була їхня справжня сила. Їхня щирість навчила мене, що навіть у найважчих обставинах варто залишатися чесним із собою та людьми.
Фото: Фото надані піар-службою Олександра Педана
Ці п’ять речей — впертість, незламність, побратимство, гумор і щирість — я привіз із собою з Кіліманджаро. І я вдячний нашим військовим, що вони поділилися цим досвідом. Бо він змінює тебе назавжди.
Юлія Найденко