Заступниця міністра розвитку громад Юлія Ломакіна презентувала прикарпатським громадам стратегію створення безбар’єрного середовища для людей з інвалідністю, ветеранів, жінок, дітей та літніх людей.
Про це пише Галка з форуму територіальних громад.
На форумі територіальних громад в Івано-Франківську представили Національну стратегію безбар’єрності до 2030 року – комплексний план створення рівних можливостей для всіх категорій населення.
За словами заступниці міністра розвитку громад та територій Юлії Ломакіної, стратегія передбачає створення системи, де кожна людина матиме рівний доступ до всіх сфер життя незалежно від своїх особливостей чи обмежень.
Стратегія охоплює шість ключових напрямів безбар’єрності: цифрову, фізичну, інформаційну, суспільно-громадянську, освітню та економічну. Кожен напрям має конкретні завдання та інструменти реалізації.
Особливу увагу приділяють навчанню працівників громад.
“Всіх наших співробітників, які надають послуги, треба навчити спілкуватися так, щоб їхня мова була зрозумілою, щоб вони могли дослухатися до людей з різними типами порушень і знали, як спілкуватися, зберігаючи гідність кожної людини”, – підкреслила Ломакіна.
Стратегія визначає вісім ключових цільових груп: людей з інвалідністю та тимчасовими порушеннями, людей, що постраждали внаслідок війни, жінок, батьків з дітьми до 7 років, батьків з дітьми з інвалідністю, людей старшого віку та молодь.
“Коли ви як міська чи сільська рада приймаєте рішення, подивіться, як ваше рішення впливає на кожну з цих груп і подумайте, як створити рішення, щоб кожна з цих груп точно змогла скористатися послугами, інформацією, всім, що ви створюєте”, – пояснила експертка.
Ломакіна наголосила на критичній важливості інклюзивної освіти.
“Сьогодні зростає кількість дітей, які народжуються з порушеннями розвитку. Ми маємо розвивати інклюзивну освіту – від дошкілля до професійно-технічного навчання – і давати дітям можливість розвиватися нарівні з усіма в школах”, – зазначила вона.
Стратегія також передбачає освіту протягом життя. Якщо до громади приїжджають люди з іншою кваліфікацією, вони мають можливість здобути нову, яка буде затребувана на місці.
“Це можливість для громад отримати нових мешканців, які приходять зі знаннями та своєю силою”, – додала Ломакіна.
Для практичної реалізації стратегії в громадах рекомендують чотири ключові кроки.
- Перший – створити місцеву раду безбар’єрності з представників різних цільових груп, працівників департаментів та експертів.
- Другий – призначити відповідальну особу, яка координуватиме всі питання безбар’єрності.
- Третій – розробити конкретний план заходів, затверджений місцевою радою.
- Четвертий – створити систему моніторингу виконання заходів.
При прийнятті будь-яких рішень громади мають враховувати чотири параметри: простори (фізична доступність), інформація (подавати її одночасно у всіх форматах), послуги (включаючи не лише муніципальні, але й бізнес-послуги) та адаптивні товари (які можуть змінюватися під потреби різних людей).
“Це може бути адаптивна парта для школи, яка підіймається і опускається, щоб підійти дитині з різними габаритами, або адаптивний одяг для поранених, який можна відкрити в будь-якому місці для медичних процедур”, – пояснила Ломакіна.
Для допомоги громадам розроблено низку практичних посібників:
“Державні будівельні норми в картинках”, довідник безбар’єрності, освітні серіали для співробітників та посібники з цифрової доступності.
Наразі триває пілотний проєкт безбар’єрних маршрутів у кількох громадах України. Перші результати покажуть, як удосконалити програму для наступних учасників.
На форумі також відзначили унікальний прикарпатський проєкт – інклюзивні ікони, створені в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Люди з порушеннями зору можуть, доторкнувшись до ікони, “побачити” її руками. Такі ікони вже встановлені в святинях Прикарпаття та Києва.
Соня Грейда