Інклюзивний шелтер для ВПО (фото: РІА Південь)
Куди везуть людей після евакуації з прифронтових громад Запорізької та Донецької областей? Де забезпечують житлом, харчуванням, ліками та одягом? У евакуаційному центрі та єдиному повністю інклюзивному шелтері для ВПО у Запоріжжі. 17 жовтня тут відкрили оновлений корпус для ще 22 маломобільних ВПО, повідомляє РІА Південь.
Евакуаційний центр відкрив благодійний фонд «Артак Разом до мрії», який здійснює евакуацію маломобільних людей з прифронтових та навіть напівоточених міст за запитом. Влаштовує ВПО у інклюзивному центрі та допомагає знайти постійне житло.
Перше крило, яке є евакуаційним центром, відкрили 12 березня 2024 року. Воно розраховане на 23 особи та слугує для первинного прийому та оцінки потреб.
Друге крило – Центр адаптації відремонтували за рахунок гуманітарної місії «Проліска» на суму близько 10 мільйонів гривень за підтримки ООН. Ремонт був необхідний, оскільки приміщення було в занедбаному стані — «капало зверху, підлога провалювалась».
Тепер воно вміщує 22 людини та може розширюватися. У ньому є житлові кімнати для 2-х осіб, облаштовані інклюзивним обладнанням, столова, де людей безкоштовно годують, інклюзивні душові та вбиральні. Тут люди можуть перебувати більше трьох місяців для тривалої адаптації.
Проте потік ВПО з прифронтових громад – постійний. І навіть з оновленим корпусом – місць у шелтері постійно не вистачає. Тому голови розглядають перспективу ще розширювати простір та приймати більше ВПО.
Евакуація маломобільних громадян (фото РІА Південь)
Перші кроки у безпеку: історії Людмили та Олександра
Троє евакуйованих, доставлених прямо під час відкриття центру, яскраво демонструють гостру потребу в таких закладах. Серед них – 79-річна Людмила Павлівна з Покровська Дніпропетровської області та Олександр з Дружківки Донецької області.
79-річна Людмила Павлівна прибула до центру після небезпечної евакуації. Її будинок у Покровську знаходиться у небезпечній близькості до військових.
“Я з Покровського, все життя там живу. Чоловік помер. Я подзвонила на «Пролісок», на гарячу лінію. І волонтери приїхали по мене. Небезпечна дорога, у мене тиск скаканув. Я сюди виїжджала, мені поміряли тиск – було 170. Дали таблетку. Зараз тільки трошки туман.
Людмила Павлівна залишились у Покровську сама, без можливості самостійно себе обслуговувати. Каже, саме тому і подзвонила на гарячу лінію “Проліска” та попросила про евакуацію:
“Я взяла з собою тривожну валізу, і паличку, бо мої ноги… Важко ходити. А там стріляли [у Покровську]. У сусідів вже солдати у будинках жили. І по одну сторону, і по іншу. А я сама залишилась. Мелі лиш би не бути самій”
Олександр з Дружківки, який проживав сам з ампутованою кінцівкою, не міг самостійно покинути небезпечну зону, де обстріли стали частим явищем. Він потрапив до Запоріжжя через транзитний пункт у Лозовій.
“Я з Дружківки. Будинок поки ще цілий, поки що… Що там далі буде, не знаємо. Вже там починаються веселі і хороші [обстріли] починаються. І тому вирішив виїхати. Я один жив. Вирішив виїхати, бо там нема як бути. Важко це так. Поряд прилітало. Часто. Люди починають виїжджати потихеньку.”
Розповідає, що ключовим моментом у рішенні поїхати з Дружківки став саме виїзд сусідів. Вони допомагали чоловіку з ампутованою кінцівкою, утримувати побут.
Я там із дому не виходив, друзі помагали, сусіди помагали. Нормальні, вони не кидають своїх… Просто в мене хвороба була така, що неможливо було залишити [ногу] і прийшлася ампутувати. Фізично себе почуваю нормально. А емоційно є… Буває, не можу заснути, крутишся, вертишся, а сну немає. У голові всяке перекручується.”
Обом евакуйованим надали кімнату, ліжко, харчування, а Людмила Павлівна отримала необхідну медичну допомогу, що стало першими важливими кроками до стабілізації їхнього стану.
Трьох людей оперативно доставили, але на жаль ще одна евакуаційна машина потрапила під обстріл та затрималась. Керівник гуманітарної місії “Пролісок” Євгена Каплін, розповідає: ніхто у транспорті не постраждав, але уламком авіабомби вибило лобове скло.
Евакуація маломобільних громадян (фото РІА Південь)
Життя під обстрілами: Логістика евакуації та ризики
Евакуація людей з прифронтових районів — це щоденний ризик, який бере на себе команда волонтерів БФ «Артак Разом до мрії». Вони працюють на Запорізькому, Донецькому та Херсонському напрямках, вивозячи переважно маломобільних громадян віком від 60 років.
Керівник напрямку евакуації Данііл Пічікін підкреслює, що часто люди не можуть виїхати самостійно.
“Єдине місце, куди ми зараз не виїжджаємо, це Харків. Багато людей зараз з Донецького напрямку, але й із Запорізького, тому що ми маємо таку нестабільну ситуацію на фронті. Постійно щось рухається кудись, і ми вимушені виїжджати на прифронт та забирати цих людей, тому що ці люди самостійно не можуть виїхати.”
Евакуаційна бригада зазвичай складається з шести людей та двох машин. Данііл додає, що робота волонтерів залежить від безпекової ситуації, а самі евакуаційні маршрути є надзвичайно небезпечними.
“Кількість людей евакуйована – залежить від ситуації. Часто це хвилі. Тобто ми можемо один день нікого не вивозити, другий день ми можемо забрати, наприклад, п’ять людей. Тому що люди повинні підготуватися, ми повинні підготувати евакуаційні маршрути, ми повинні все так зробити, щоб наша команда максимально залишилася цілою. Тому що є велика загроза FPV-дронів. Наші машини не броньовані. Є у нас деякі прилади, які нам допомагають на виїздах, але цього замало.”
За словами Даніїла Пічікіна, більшість евакуйованих — це люди старші 60 років, які є маломобільними або лежачими. Нерідко їх доводиться вивозити без документів та речей.
“Були люди і сто років. Вони не можуть самостійно виїхати. Тому що або це людина лежача, або ця людина погано пересувається. І ми повинні приїхати, допомогти цій людині, посадити її до транспорту, забрати деякі речі. Бувають такі випадки, коли ми не встигаємо забирати речі – людина залишається без документів, без нічого”.
На базі шелтеру людям допомагають повністю відновитись та адаптуватись. Центр надає усі необхідні послуги безкоштовно, починаючи від гуманітарних та соціальних потреб і до юридичної допомоги. Це включає:
- Тимчасове проживання та медична допомога.
- Повний соціальний пакет та гуманітарна допомога.
- Юридичний супровід для відновлення втрачених документів та оформлення виплат.
- Логістика подальшої евакуації до безпечніших місць в Україні чи за кордоном, яка розробляється для кожної людини індивідуально.
В евакуаційному центрі проводять оцінку потреб ВПО, оскільки після евакуації, особливо протягом перших двох-трьох діб, людина часто перебуває у стані шоку і не здатна самостійно прийняти рішення щодо подальших кроків.
Зараз Благодійний фонд “Артак повністю фінансується за рахунок міжнародних донорів. Приміщення обох корпусів – фонд орендує у держави. Та забезпечує оплату роботи для 27 волонтерів через центр зайнятості. Керівники БФ не отримують зарплатні.
А ремонт у центрі зробили за рахунок ООН та гуманітарної місії “Пролісок”. Керівника гуманітарної місії Євгена Капліна, розповідає:
«Ми зробили капітальний ремонт і повністю оснастили корпус меблями та технікою. Тепер він відповідає всім стандартам для прийому маломобільних осіб.
У Запоріжжі ситуація важка — 70% області окуповані, решта під постійними обстрілами. Тому такі місця буквально рятують життя. Ми також просимо державу підтримувати ці центри фінансово, бо людей треба годувати, оплачувати догляд і комунальні послуги».
Обстановка шелтера (фото РІА Південь)
Геріатричний чи просто інклюзивний?
Серед ВПО з прифронтових громад велика кількість маломобільних груп: пенсіонери, люди з інвалідністю. У чужих містах вони часто залишаються на самоті, без підтримки рідних, і потребують постійного супроводу та медичної допомоги. Саме тому журналісти РІА Південь запитували про можливість відкриття у Запоріжжі геріатричного центру.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що через те, що Запоріжжя є прифронтовим містом, пацієнтів геріатричних відділень евакуювали, і нових відділень відкриватися не буде.
«Така тенденція з 2022 року. Ми сьогодні шукаємо для маломобільних людей місця, куди їх можна перемістити з території Запорізької області. З іншого боку від департаменту соціального захисту є ініціатива як покращити умови для тих людей, яких ми не можемо вивезти. Коли буде план, які заклади на території області ми будемо робити опорними, ми його представимо. Але сьогодні не йдеться про відкриття нових закладів», — сказав посадовець.
Нагадаємо, журналісти РІА Південь домоглись переселення родини моломобільних пенсіонерів з Мелітополя Манюгіних у геріатричний центр. Проте тисячі маломобільних людей залишаються на території області.
247 тисяч людей похилого віку та 33 тисячі осіб з інвалідністю мешкають на Території Запорізької області за статистикою Запорізького обласного департаменту соціального захисту населення.
Керівники БФ “Артак Разом до Мрії” уточнюють, хоча створити геріатричний центр у прифронтових містах зараз неможливо через закон, у Запоріжжі є їх єдиний повністю інклюзивний шелтер для ВПО. Тут є пандуси, візки та постійний супровід тих, хто цього потребує.
Центр адаптації повністю відповідає вимогам Постанови 888 Кабінету Міністрів України, що дозволяє приймати маломобільних ВПО на більш тривалий термін. А далі маломобільним ВПО шукають безпечне місце проживання.
Волонтери БФ “Артак Разом до мрії” (фото: РІА Південь)
Підтримка держави та ООН
На відкриття оновленого корпусу центру завітали міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін і координатор системи ООН в Україні Маттіас Шмале.
«Ми розуміємо, що таких місць критично бракує. Держава вже виділила 78 мільйонів гривень на облаштування місць тимчасового перебування у Запорізькій області. Наступного року субвенція буде продовжена. Такі центри — це не просто тимчасовий прихисток, це гідні умови для людей, які пережили евакуацію», — сказав міністр Денис Улютін.
Маттіас Шмале, своєю чергою, підкреслив роль партнерства між державними структурами та гуманітарними місіями:
«Мене вражає робота “Проліски” та “Артак”. Вони підтримують найуразливіших людей — тих, хто втратив усе. Ми з боку ООН і надалі допомагатимемо Україні розвивати такі гуманітарні ініціативи».
Сьогодні центр заповнений повністю, але волонтери не зупиняються — черга на евакуацію з прифронтових територій не зменшується.
Заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Людмила Бухаріна, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, координатор системи ООН в Україні Маттіас Шмале (фото РІА Південь)
Наталья Чайка