Закарпаття системно працює над реалізацією Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. До цього процесу долучаються громади, соціально відповідальний бізнес та комунальні заклади краю.
Доступнішими для всіх відвідувачів стають не тільки громадські будівлі, а й об’єкти культурної спадщини – театри, музеї, бібліотеки, заклади освіти культурно-мистецького профілю, клубні установи. Як змінюються ці осередки з урахуванням потреб ветеранів, людей з інвалідністю та інших маломобільних категорій громадян, що вже вдалося зробити, а над чим ще працюють, розповіли під час онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу».
«Тема безбар’єрного доступу завжди актуальна. Особливо, коли йдеться про забезпечення інклюзивності для наших захисників. Важливо, щоб люди могли безперешкодно відвідувати всі потрібні й цікаві їм локації, зокрема й мистецькі заклади та об’єкти культурної спадщини», – відзначив директор департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тарас Триндяк.
З цією метою для ветеранів та цивільних, які отримали травми внаслідок бойових дій або зазнали інвалідизації, в області облаштували безоплатні адаптовані спортзали, на базі УжНУ діє інклюзивна автошкола, а фахівці із супроводу ветеранів працюють майже у всіх громадах, наголосив начальник управління з питань ветеранської політики ОВА Андрій Поляк.
Крім того, з ініціативи Мінветеранів Кабмін прийняв постанову, котра вносить зміни до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Як зазначив начальник управління містобудування та архітектури ОВА Микола Пігуляк, для органів місцевого самоврядування, балансоутримувачів це спрощує процедуру облаштування елементів безбар’єрного доступу в спорудах і будівлях, зокрема й тих, які належать до об’єктів культурної спадщини. Також це може сприяти швидшому облаштуванню необхідних елементів доступності на маршрутах безбар’єрності, які розробили всі тергромади Закарпаття.
Своєю чергою директор департаменту культури ОВА Євген Тищук підкреслив, що обласні та муніципальні заклади культури, культурно-мистецькі навчальні осередки активно й систематично працюють над облаштуванням безперешкодного доступу для своїх працівників і відвідувачів.
За його словами, у всіх театрах маломобільні люди можуть вільно дістатися до глядацьких зал, в окремих закладах під час вистави є сурдопереклад чи відеотранскрипція. В обласній філармонії та коледжі ім. Д. Задора функціонує гусеничний підйомник. Доступними для відвідувачів є Закарпатський музей народної архітектури та побуту, а також Ужгородський замок, в якому повністю безбар’єрним став весь перший поверх. Тоді як у 10 бібліотеках читачі з порушеннями зору можуть скористатися спеціальними приладами для читання – тифлокомплексами, у 2 обласних книгозбірнях є фонди книг шрифтом Брайля.
Спікери підкреслили, що облаштування елементів безбар’єрності в закладах – цілком реальне завдання. Важливо, щоб громади й керівники осередків розуміли таку необхідність і шукали доступні можливості – партнерську підтримку чи грантові проєкти.
Учасникам нагадали, що практичні рекомендації стосовно коректного спілкування й толерантної взаємодії з людьми з інвалідністю, а також гайд інклюзивних подій для організації заходів за принципами доступності та інклюзії можна знайти в онлайн-посібнику «Довідник безбар’єрності», який розробили в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Повний запис онлайн-зустрічі можна переглянути за посиланням.
