Дослідження представили у Київінформі. Фото: Любов Голуб’ятникова/КМДА
Понад 40% опитаних киян відзначили позитивні зміни у фізичній безбар’єрності, 37% — у цифровій, 33% — в інформаційній, повідомляє «Вечірній Київ».
У середу, 29 жовтня, у пресцентрі «Київінформ» презентували результати масштабного дослідження: «Ефективність комунікаційних каналів Київської міської державної адміністрації: аналіз бар’єрів».
Опитування проводилося з 19 травня до 10 серпня 2025 року методом онлайн-анкетування та охопило понад 4 500 мешканців столиці, як отримувачів, так і надавачів соціальних послуг. Ініційоване КМДА дослідження провів Благодійний фонд «Рокада» за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців. Його метою було не лише оцінити поточний стан безбар’єрності в столиці, а й виявити шляхи її покращення, зосередившись на доступності інформації та послуг для всіх верств населення.
Під час презентації заступниця голови КМДА Марина Хонда, яка є відповідальною з питань безбар’єрності у Києві, наголосила, що термін «безбар’єрність» у суспільстві часто асоціюють лише з наявністю пандусів, хоча йдеться не тільки про фізичну доступність, а й про усунення перешкод в інформаційній, цифровій, освітній та економічній сферах.
Марина Хонда, Наталія Гуржій і голова правління ГО «Ліга сильних» Уляна Пчолкіна
«Часто безбар’єрність сприймають лише як питання архітектурної доступності — пандусів чи ліфтів. Але це поняття набагато ширше. Саме тому ми ініціювали дослідження, щоб розширити розуміння безбар’єрності та з’ясувати, як зробити міські комунікації доступнішими.
Безбар’єрність — це також коли людина може легко знайти й зрозуміти інформацію, особливо ту, що стосується життя у своєму місті. Також нам важливо було дізнатися, наскільки самі працівники, які надають послуги, розуміють, що таке комунікація з точки зору безбар’єрності», — зазначила Марина Хонда.
Половина з опитаних (51%) — люди з інвалідністю, старшого віку, внутрішньо переміщені особи, батьки маленьких дітей. Тобто представники тих груп людей, які часто стикаються з різними бар’єрами. Переважна більшість відповідали онлайн, а 1500 людей — пройшли офлайн-опитування на базі різних реабілітаційних та соціальних установ міста.
Як з’ясувалося, найчастіше містяни отримують інформацію про те, що відбувається у столиці через застосунок «Київ Цифровий» (60,7%), Telegram (49,1%) і Facebook (22,7%). Переважна більшість опитаних, а саме понад 70% зазначили, що отримують необхідну інформацію від міської влади, однак майже половина з них не завжди розуміє, як скористатися послугами чи звернутися по допомогу. Загалом жителі Києва бачать позитивні зрушення у напрямку розвитку безбар’єрного інклюзивного середовища.
Понад 40% опитаних відзначили позитивні зміни у фізичній безбар’єрності, 37% — у цифровій, 33% — в інформаційній.
«І це хороший сигнал, що місто рухається у правильному напрямі. Ці дані показують: інформаційна безбар’єрність — не менш важлива, ніж фізична. Ми маємо забезпечити не лише наявність інформації, а і її зрозумілість, зручність і своєчасність», — сказала Марина Хонда.
Директорка Департаменту соціологічних досліджень БФ «Рокада» Ірина Корольчук, яка модерувала презентацію, зазначила, що за результатами опитування були розроблені 10 рекомендацій. Серед них — залучення зацікавлених сторін до процесу організації безбар`єрного простору в Києві, інформаційна робота з населенням, освіта та підготовка працівників тощо.
Своєю чергою голова правління Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій зазначила, що питання безбар’єрності викликає неабияку цікавість у широкого загалу. І це дуже важливо.
«Йдеться не лише про фізичні перешкоди, а й доступність у всіх сенсах цього слова. Тому ми намагалися комплексно вивчити це питання, щоб зрозуміти, які бар’єри виникають для різних соціальних груп у комунікації з міською владою. Дуже хочеться, щоб столиця стала прикладом подолання всіх бар’єрів для всіх регіонів України», — додала Наталія Гуржій.
На основі результатів дослідження КМДА планує вдосконалити стандарти інклюзивної комунікації для структурних підрозділів, збільшити частку субтитрування та перекладу жестовою мовою відеоконтенту, створити систему навчання для відповідальних за комунікацію в структурних підрозділах, щоб підвищити ефективність комунікацій. Крім того, у планах збільшити кількість навчань цифрових навичок для людей старшого віку та загалом тренінгів з медіа та цифрової грамотності.
З повним тестом дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Олександр Галух





