Представник Національної академії внутрішніх справ узяв участь у навчальній поїздці до Нідерландів, де українські фахівці вивчали європейський досвід у сфері доступного водіння для людей з інвалідністю. Разом із ним у програмі брали участь спеціалісти системи сервісних центрів МВС та Дніпровського державного університету внутрішніх справ. Навчання стало можливим завдяки підтримці Програми розвитку ООН в Україні за фінансової допомоги Уряду Японії та у співпраці з Центральним бюро видачі водійських посвідчень Нідерландів (CBR), повідомляє Провсе.
Українська делегація ознайомилася з тим, як у Нідерландах організоване навчання та допуск людей з інвалідністю до керування транспортом. Там остаточне рішення ухвалюють не за медичною довідкою, а після оцінювання від фахівців CBR — вони визначають, які саме допоміжні засоби потрібні конкретній людині, і який код ЄС має бути внесений у посвідчення.
Керівник безбар’єрної автошколи МВС на базі НАВС Олександр Супруненко, який представляв академію, розповів, що навчання розпочиналося онлайн в Україні, а практичні заняття відбувалися вже в Нідерландах. За його словами, українські інструктори працювали з адаптованими автомобілями для різних видів порушень рухливості:
«Ми займалися практикою на адаптованих автомобілях під будь-які вади — не лише з ручним керуванням, якщо людина не може користуватися ногами. Є варіанти для тих, хто не має однієї чи обох рук або не може повертати шию, наприклад. Для таких автомобіль обладнаний допоміжними засобами, які дають можливість стежити за дорожньою ситуацією», — поділився він.
Супруненко пояснив, як виглядає нідерландський підхід до оцінювання:
«З людиною з інвалідністю проводять тест на доступність і визначають, що саме потрібно, щоб зробити керування можливим. Наприклад, якщо людина не дістає до керма, але може рухати кистями однієї руки, вона може керувати автомобілем за допомогою джойстика третього покоління — газ, гальма, навіть перемикання музики. Експерти визначають, яке додаткове обладнання допоможе, а вже спеціальні компанії переробляють авто під індивідуальні потреби».
Українські фахівці мали змогу самостійно спробувати керування автомобілями з адаптаціями — ручним керуванням, педалями для лівої ноги, різними типами джойстиків. Це допомогло зрозуміти, як працюють такі системи і який час потрібен людині, щоб навчитися впевнено керувати транспортом.
У Нідерландах адаптації застосовують не лише до автомобілів — люди з інвалідністю там можуть керувати навіть мотоциклами. Українська делегація побачила приклади мототехніки, яка дає можливість керувати транспортом людям з протезами або при відсутності рук чи ніг.
Підсумовуючи поїздку, Олександр Супруненко зазначив, що ця програма стала цінним джерелом знань для подальшого розвитку української системи доступного навчання водінню:
«У процесі навчання ми зрозуміли, чого нам не вистачає. Навіть без додаткового обладнання, ці знання допоможуть працювати з тим, що маємо. Я вже буду переглядати деякі рішення щодо оснащення та робити його ще більш зручним для людей з інвалідністю. Наприклад, закупити ті ж джойстики, якими можна вмикати повороти, двірники, сигнал чи музику».
Поїздка показала: доступне водіння — це не про винятки, а про створення рівних можливостей для всіх, хто хоче залишатися мобільним та незалежним. Саме тому програма безбар’єрних автошкіл МВС від початку спрямована на те, щоб зробити керування автомобілем доступним для людей з інвалідністю.