Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду роз’яснив, з якого моменту виникає право військовослужбовця на одноразову грошову допомогу (ОГД) у разі встановлення інвалідності, якщо така інвалідність у різні роки встановлювалася з різних причин, повідомляє «Судово-юридична газета».
Суд дійшов висновку: вирішальним є не будь-яке первинне встановлення інвалідності, а саме перше встановлення інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби або захистом Батьківщини. Саме з цього моменту виникає право на ОГД та визначається прожитковий мінімум, з якого обчислюється її розмір.
Обставини справи №240/4278/24
Позивач — військовослужбовець — у грудні 2021 року отримав ІІ групу інвалідності внаслідок травми, що сталася через нещасний випадок і не була пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.
Під час виконання бойового завдання у жовтні 2022 року він зазнав мінно-вибухової травми. За результатами медико-соціальної експертизи спочатку було встановлено 40 % втрати працездатності, а з 28 березня 2023 року — ІІ групу інвалідності, пов’язану із захистом Батьківщини.
Комісія Міноборони, призначаючи одноразову грошову допомогу, виходила з того, що інвалідність позивачу була «вперше» встановлена у 2021 році, а тому застосувала прожитковий мінімум станом на 1 січня 2021 року. Позивач із цим не погодився та наполягав: право на ОГД виникло лише у 2023 році — після поранення, отриманого під час бойових дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позивача. Міноборони оскаржило ці рішення в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтвердив висновки попередніх інстанцій і детально роз’яснив правову логіку застосування законодавства.
Суд виходив з такого:
Право на одноразову грошову допомогу виникає виключно у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення, травми чи захворювання, пов’язаних із виконанням обов’язків військової служби або захистом Батьківщини.
Інвалідність, встановлена з побутових або інших неслужбових причин, не підпадає під дію спеціального правового регулювання.
Юридичне значення має саме первинне встановлення інвалідності у межах спеціального законодавства, тобто вперше — у зв’язку з військовою службою. Саме цей момент:
- породжує право на отримання ОГД;
- визначає календарний рік, з якого береться прожитковий мінімум для розрахунку виплати.
У цій справі інвалідність 2021 року не створювала права на ОГД, оскільки була встановлена з причин, не пов’язаних із проходженням військової служби.
Натомість встановлення ІІ групи інвалідності 28 березня 2023 року у зв’язку з травмою, пов’язаною із захистом Батьківщини, є первинним юридичним фактом у розумінні Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку № 975.
За таких обставин розмір одноразової грошової допомоги має обчислюватися з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2023 року, а не 2021 року.
Суд також наголосив, що ототожнення двох різних страхових випадків — побутової травми та поранення, отриманого під час бойових дій, — суперечить меті спеціального законодавства про соціальний захист військовослужбовців.
Що вирішив КАС ВС
Верховний Суд:
- залишив касаційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення;
- підтвердив законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій;
- остаточно закріпив підхід, за яким моментом виникнення права на ОГД є перше встановлення інвалідності саме у зв’язку з військовою службою або захистом Батьківщини, навіть якщо до цього особа вже мала інвалідність з інших причин.
Постанова набрала законної сили з дня її ухвалення та є остаточною.