Державна служба зайнятості всіляко сприяє людям з інвалідністю, які бажають працювати, аби вони повернулися до роботи: розширює спектр послуг та вдосконалює їхню якість.
Проте зусилля лише однієї сторони не здатні повноцінно подолати безробіття, адже справжні зміни відбуваються лише там, де державна підтримка зустрічається з готовністю самих шукачів та відкритості бізнесу. Ключовою фігурою в цьому процесі залишається роботодавець, від свідомої позиції та професійної неупередженості якого залежить створення інклюзивного середовища та реальне забезпечення рівних можливостей для кожного працівника.
Тому служба зайнятості проводить різнопланові заходи, аби донести до роботодавців інформацію про державні інструменти, що роблять інклюзивне працевлаштування не лише соціально значущим, а й економічно вигідним. Нещодавно такий захід пройшов у приміщенні Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості для роботодавців та кадрових служб підприємств: ПП «Григорівка – Агро», ПАФ «Ганнівська», ФОП Бакун О.М., ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ПП «ТРИ-ЕР», ТОВ «ЛАН», Глодоське СКП та ін.
Начальник відділу надання послуг роботодавцям Новоукраїнської філії Володимир Бокало побудував захід у форматі відкритого діалогу, де роз’яснення законодавчих новацій логічно переходили в обговорення дієвих інструментів підтримки бізнесу.
Насамперед присутніх поінформували про ситуацію, яка склалася на місцевому ринку праці, соціальні послуги державної служби зайнятості, зокрема у напрямку забезпечення зайнятості людей з інвалідністю, нормативно-правове регулювання у сфері працевлаштування громадян зазначеної категорії тощо.
Ключовим питанням, що обговорено – зміни в законодавстві, що ввійшли у дію з січня поточного року та реальну фінансову підтримку тим, хто готовий руйнувати бар’єри та створювати доступні робочі місця.
З 01 січня цього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який визначив суттєві зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю. Нововведення стосуються розрахунку нормативу, звітності та відповідальності роботодавців.
Законодавство трансформує підхід до інклюзії: замість щорічного звітування впроваджується щоквартальний податковий контроль, а старі санкції замінюються на цільовий внесок, обов’язковий навіть для бюджетних установ. Водночас держава посилює вимоги до якості робочих місць, зараховуючи у норматив лише тих працівників, для яких це місце роботи є основним, а заробітна плата перевищує мінімально встановлений рівень.
Замість старих санкцій запроваджується обов’язковий для всіх роботодавців цільовий внесок, розмір якого становить до 50% середньої зарплати за кожне нестворене робоче місце, а контроль за його сплатою та нарахуванням штрафів передається податковим органам.
Ці зміни вимагатимуть від роботодавців перегляду кадрових процесів та посилення контролю за виконанням нормативу працевлаштування.
Окрему увагу під час зустрічі приділили практичним аспектам державної підтримки: від механізмів компенсації за облаштування інклюзивних робочих місць та отримання грантів на розвиток бізнесу до можливостей безоплатного навчання за сприяння служби зайнятості відповідно до запитів роботодавців.
Жваву дискусію та численні запитання викликав алгоритм отримання компенсацій за облаштування робочих місць, детально обговорили перелік необхідного допоміжного обладнання та технічних засобів, які підлягають фінансуванню за рахунок держави.
«Сьогодні наша ефективна взаємодія – це реальний шанс для людей з інвалідністю повернутися до активного життя. Ми маємо бачити в таких кандидатах насамперед професіоналів, ми маємо дати кожному можливість бути рівноправними членами суспільства. Тож допоможемо людям, які мають інвалідність, реалізуватися сповна, у т.ч. у професійній сфері», – наостанок повідомив Володимир Бокало.
