Круглий стіл пройшов у столичному Vcentri HUB: Шевченківський. Фото: Олександр Галух
Війна загострила проблему для людей із порушеннями слуху, які часто залишаються без своєчасної інформації, повідомляє «Вечірній Київ».
У п’ятницю, 27 лютого, Київська організація Українського товариства глухих (УТОГ) провела у столичному Vcentri HUB: Шевченківський круглий стіл «Комунікаційна доступність — безпека осіб з порушеннями слуху під час гуманітарної кризи».
В.о. голови Київської організації УТОГ Тетяна Корнієнко озвучила ключові проблеми, з якими стикаються люди з порушеннями слуху під час війни, шляхи їх вирішення, а також представила результати опитування серед цієї групи населення.
Майже половина респондентів (47,4%) вважає, що не отримують рівного доступу до інформації. Лише 21% опитаних відповіли, що отримують інформацію на рівні з тими, хто має слух.
Більшість дізнаються про важливі події через текстові повідомлення жестовою мовою в соціальних мережах (Telegram і Viber). Невеликий відсоток отримує інформацію через телеканал «Київ» (з перекладом жестовою мовою на маленькому екрані), сайти, а також від друзів, знайомих, колег та сусідів.
За словами Тетяни Корнієнко, люди з порушеннями слуху не отримують або отримують із суттєвим запізненням повідомлення щодо заходів гуманітарного реагування. Через це вони часто позбавлені інформації про евакуацію, гігієну, допомогу з їжею, психологічну, правову та інформаційну підтримку, а також про тимчасові прихистки.
Тетяна Корнієнко
Такі перешкоди виникають передусім через відсутність доступної інформації, зокрема, жестовою мовою, якою інформація не дублюється навіть на офіційних ресурсах.
До речі, глухі від народження люди читають, але складні речення не розуміють, бо для них основна мова спілкування — жестова. Великі тексти від органів влади є незрозумілими для них, і вони пропускають важливу інформацію. Ті, хто краще розуміє текст, пояснюють іншим, але це відбувається вже пізно.
Тетяна Корнієнко нагадала, що у 2023 році столична влада підтримала людей з порушенням слуху та за допомогою гуманітарних фондів придбала близько 500 смарт-годинників, які дозволяють вчасно реагувати на оголошення повітряної тривоги.
Втім, цієї зими люди зіткнулися з новою проблемою, коли після ракетних ударів по ТЕЦ у багатьох домівках надовго зникло опалення та світло.
«Люди не знають, куди звертатися, як отримати компенсацію, якщо, наприклад, зруйновані батареї або «шахед» пошкодив квартиру. В умовах війни люди з порушенням слуху практично не отримують інформацію, тому що немає офіційного інформування жестовою мовою, зокрема у Telegram-каналах органів влади.
Є переклади жестовою мовою не телебаченні, але їх дуже мало. А текстові повідомлення — це як іноземна мова для людей з порушенням слуху. Вони також не розуміють — де офіційна, а де неофіційна інформація», — зазначила Тетяна Корнієнко.
Своєю чергою перша заступниця голови Українського товариства глухих Тетяна Кривко зазначила, що «тема перекладу жестовою мовою красива і хороша, але якість перекладу інколи бажає кращого».
Вона підкреслила важливість запитувати у глядачів із порушенням слуху, чи зрозумілий їм переклад, і наголосила на потребі професійних перекладачів, які знають свою справу та відповідають за якість своєї роботи.
Учасники круглого столу запропонували такі рішення:
- Визначити відповідального за надання доступної інформації для киян з порушеннями слуху. Також виділити кошти для оплати праці перекладачам жестової мови, оскільки наразі такого бюджету в державі немає.
- Забезпечити переклад жестовою мовою на офіційних сайтах та Telegram-каналах органів влади. 76,3% опитаних висловили бажання отримувати офіційну інформацію саме у такому форматі.
Захід організували в рамках проєкту «Посилення захисту прав осіб з інвалідністю під час гуманітарного реагування та відновлення відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю». Проєкт реалізує громадська спілка «Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» у межах гранту Міжнародного Альянсу людей з інвалідністю IDA.
Участь у круглому столі також взяли представники Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, Департаменту суспільних комунікацій КМДА, а також Уповноваженої Київради з прав осіб з інвалідністю.
Олександр Галух