Чернівецький окружний адміністративний суд зобов’язав ТЦК провести обстеження сімейного стану військовослужбовця та скласти відповідний акт за місцем проживання його родини. До суду звернувся батько військового, який заявив, що терцентр відмовився проводити таку перевірку після його звернення, повідомляє «Судово-юридична газета».
Суд дійшов висновку, що територіальний центр комплектування не мав підстав відмовляти у проведенні перевірки. Закон дозволяє родичам звертатися з такими заявами, а перевірка сімейних обставин і складання акта є обов’язком ТЦК, а не його правом.
Обставини справи №600/5702/25-а
До суду звернувся батько військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації та направленого до однієї з військових частин. Позивач є особою з інвалідністю I групи підгрупи Б.
1 жовтня 2025 року він подав до територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву з проханням провести обстеження сімейного стану його сина та скласти відповідний акт за місцем проживання.
Такий акт є одним із документів, що може підтверджувати сімейні обставини для звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема у випадку необхідності постійного догляду за батьками з інвалідністю.
Однак ТЦК відмовив у проведенні перевірки. У відповіді на звернення зазначалося, що заявник не надав витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які підтверджують відсутність інших дітей та інформацію про сімейний стан.
Згодом заяву повернули без виконання, запропонувавши подати повний пакет документів.
Вважаючи таку позицію незаконною, батько військовослужбовця звернувся до суду з вимогою:
- визнати бездіяльність ТЦК протиправною,
- зобов’язати провести обстеження сімейного стану військовослужбовця та скласти відповідний акт.
Позиція відповідача
У відзиві на позов представники ТЦК зазначили, що відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України (наказ Міноборони №170) перевірка сімейного стану проводиться після подання рапорту самим військовослужбовцем через командування військової частини.
Крім того, на думку відповідача, звернення подано неуповноваженою особою — батьком військовослужбовця.
Оцінка суду
Суд проаналізував норми Конституції України, Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки та Інструкції №170.
Зокрема, суд звернув увагу на пункт 11 Положення про ТЦК, відповідно до якого районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють сімейний стан військовослужбовця як за зверненням командира військової частини, так і за заявою його родичів (за наявності підстав).
Також суд підкреслив, що ТЦК у таких правовідносинах виконує допоміжну функцію: він не вирішує питання звільнення військовослужбовця, а лише перевіряє фактичні сімейні обставини та складає акт обстеження.
Рішення про звільнення зі служби ухвалює командування військової частини.
Суд встановив, що ТЦК:
- отримав заяву від родича військовослужбовця;
- однак не здійснив перевірку сімейного стану;
- не виїхав за місцем проживання;
- і не склав акт обстеження.
На думку суду, такі дії є проявом протиправної бездіяльності, оскільки проведення перевірки та складання акта належить до обов’язкових повноважень ТЦК.
Суд також зазначив, що відсутність окремих документів не може бути підставою для відмови у проведенні обстеження. Територіальний центр комплектування не уповноважений оцінювати повноту пакета документів для звільнення зі служби, адже це належить до компетенції командування військової частини.
Крім того, суд відхилив аргумент відповідача про те, що із заявою звернувся батько військовослужбовця. Законодавство прямо передбачає право родичів подавати такі звернення.
Рішення суду
Чернівецький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність ТЦК, який не провів обстеження сімейного стану військовослужбовця; зобов’язав територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести обстеження сімейного стану військовослужбовця та скласти відповідний акт.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.