За ініціативи першої леді України Олени Зеленської в листопаді 2020 року була затверджена декларація «Бізнес без бар’єрів”. Даний проект передбачає максимальний доступ до українських бізнесів абсолютно усім верствам населення. Зокрема, йдеться і про людей похилого віку, людей із обмеженими можливостями, вагітних жінок, батьків із малолітніми дітьми (наприклад у візочку). Але нажаль деякі підприємства в Одесі, у тому числі державні, не докладають зусиль до виконання вимог інклюзивності.
Про це йдеться у розслідуванні, яке підготував для Української Служби Інформації Володимир Шелепов, головний редактор ІА Справедливість та Соціальна Рівність. Ця інформагенція займається висвітленням проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю.
Говорячи про доступність, декларація має на увазі:
- можливість громадянам отримати послуги в місцях реалізації підприємницької діяльності. Тобто безперешкодно увійти/вийти, звернутися та отримати послугу;
- комфорт та безпека усіх клієнтів в локації надання своїх послуг. Коли зручно пересуватися та знаходитися в офісі, установі, магазині;
- можливість працевлаштування. Йдеться про відсутність дискримінації за особливими потребами людини при відборі кандидатів.
Організації та підприємства, які підписали декларацію «Бізнес без бар’єрів» і долучились до цієї спільноти, зобов’язуються забезпечити безперешкодне отримання усіх можливих послуг свого бізнесу абсолютно всім українцям.
Інформаційна агенція Справедливість та Соціальна Рівність провела своє розслідування стосовно дотримання бізнесами укладеного договору, та зіткнулась з тим, що більшість об’єктів так і не відповідають будівельним нормам, хоча вони ставлять себе в приклад своїм «великим» досвідом у справах доступності, що судячи з матеріалів нашого розслідування не відповідає дійсності.
Першими до ініціативи першої леді приєдналися такі флагмани, як АТБ, «Ашан», work.ua, ДТЕК, Danone, «Укрпошта», 1+1 Media, «Ощадбанк», «Укрзалізниця», Socar. Керівники та засновники даних підприємств навіть особисто висловлювались в підтримку проекту. Наприклад, голова правління «Ощадбанку» Сергій Наумов так прокоментував приєднання до ініціативи:
На мою думку, «Бізнес без бар’єрів» має добрі перспективи. Інклюзія – це рух у бік реалізації в Україні європейських цінностей. В Ощадбанку є чимало досвіду у цій сфері, ми готові поділитися своїми напрацюваннями з колегами.
Як же прикро, після цих слів бачити реальну ситуацію дотримання одеським відділенням «Ощадбанку» норм ДБН В.2.2-40:2018 про інклюзивність будівель і споруд. Пандус, яким пропонує скористатись Ощадбанк на вулиці Мала Арнаутська 66, не просто порушує всі норми ДБН, а є небезпечним навіть для здорової мобільної людини.
Високий рівень інклюзії – прерогатива успішних держав. Ми як компанія з 65-тисячним колективом і п’ятьма мільйонами клієнтів по всій країні, як ніхто усвідомлюємо свою відповідальність у цьому процесі. Ми раді, що питання безбар’єрності та рівних прав для всіх груп населення в Україні піднімається на найвищому державному рівні, – зазначила заступниця генерального директора “Укрпошти” Лілія Бушіна.
Вочевидь, представництво даного поштового сервісу в Одесі по вул. Академіка Філатова, 55 не розділяє усвідомленість та високу відповідальність свого керівництва.
Через рік декларацію «Бізнес без бар’єрів» підписали ще з десяток міжнародних та українських бізнесів: Visa, банк ПУМБ, група готелів Fairmont Grand Hotel Kyiv та Riviera House, ПриватБанк, McDonald’s в Україні, «Кока-Кола Україна», торговельна мережа «Фокстрот», IT-компанія «EPAM Україна», книжкова платформа Yakaboo, мережа супермаркетів «Сільпо» та юридична фірма «Астерс». Але, на жаль деякі представники саме цих організацій грубо порушують підписаний договір.
Чому грубо? Тому що, якщо базово людина з особливими потребами не може навіть потрапити в приміщення, то як вона може отримувати послуги чи тим паче працювати в такій структурі? На світлинах ви можете побачити, як учасники ініціативи безбар’єрності бізнесу створюють лише недолугу видимість дотримання норм будівництва щодо інклюзивності споруд в Одесі. Супермаркет «АТБ» за адресою вул. Інглезі,6Б, здається, вважає, що подолання крутих лабіринтів є запорукою здоров’я для людей з обмеженими можливостями або для молодих матусь з візочками.
Чи відділення «ПриватБанку», що відправляє відвідувачів по слизькій плитці в незрозумілому напрямку. Або інше відділення цього банку в Одесі по вул. Маршала Бабаджаняна, 68/1 — як-то кажуть, «просто немає слів».
Одне із одеських Сільпо по вул. Академіка Корольова, 44 наче непогано почало: кут нахилу згідно норм ДБН і тактильну не слизьку плитку установили, але відсутність поручнів і сміттєві урни на шляху залишають певне розчарування.
Підписуючи договір гарантування безбар’єрності в бізнесі, сторона підписувачів подає приклад виконання норм ДБН 2018 всім іншим бізнес структурам. Варто задуматись, чи завжди цей приклад — добрий?
Ця стаття написана не для того, щоб пожалітися чи присоромити представників бізнесу в нашій країні. Бізнес в Україні має усвідомлювати свою відповідальність щодо підписаних угод. Це достойна поведінка перед державною елітою, перед світом, який уважно дивиться на нас зараз і перед своїми клієнтам, врешті решт, – резюмує автор, Володимир Шелепов.