Чи стали львівські вулиці доступнішими у 2023 році

16.01.2024

ілюстративне фото: Дивись.info

У Львові — понад 40 тисяч людей з інвалідністю. Тож минулого року у місті продовжували облаштовувати доріжки для людей з інвалідністю. Частину з них переробляли згідно з новими стандартами вже вдруге.

Як у Львові покращували доступність у 2023 році — дізнавалася ІА Дивись.Info.

У місті встановлювали підйомники та облаштовували доріжки

У Львові вже кілька років діє програма забезпечення доступності житлових приміщень осіб з інвалідністю у кріслах колісних або з порушенням зору. Завдяки ній вдалося встановити 38 підйомників.

Минулого року, у зв’язку із воєнним станом, встановлення підйомників було призупинено, бо роботи належать до капітальних видатків, та цього року їх відновили і вже встановили 5 підйомників. Про це повідомила міська рада у жовтні цього року.

«Щороку до програми вносяться зміни і додається новий перелік осіб з інвалідністю, у будинках яких необхідно облаштувати пандус чи підйомник. Перед тим моніторингові групи, які утворені у кожному районі, обстежують будинок, спілкуються з мешканцем – особою з інвалідністю, і визначають, що з елементів доступності технічно можливо облаштувати», – зазначили у департаменті житлового господарства та інфраструктури ЛМР.

фото: Дивись.info

На початку 2023 року в бюджеті розвитку Львівської міської територіальної громади на 2023 рік виділили 2 млн грн на встановлення 5 підйомників – на вул. Сосюри, Пасічна, К. Левицького, Катедральна, Мазепи. Станом на зараз 3 вже встановлено повністю і ще на 2 тривають завершальні роботи з монтажу. Також на останній сесії було виділено ще 3 млн грн на встановлення ще 7 підйомників. Станом на 2023 рік у житлових будинках Львова необхідно встановити ще 44 підйомники. Але, з огляду на війну, кількість може зростати.

Орієнтовна вартість встановлення одного підйомника 400-600 тис. грн. Вартість залежить від висоти платформи, від конструкції підйомника (похила чи вертикальна платформа), від конструкції сходової клітки (з поворотом чи без повороту платформи), від системи управління підйомником (керується з площадки чи індивідуальним пультом). Виконує роботи з облаштування підйомників ЛКП «Львівсвітло». Після встановлення підйомник залишається на обслуговуванні підприємства, і в разі якихось несправностей їх оперативно усувають.

«Запитів на підйомники є багато, але не всюди їх можливо встановити. Складно встановити підйомник у старих будинках, бо там зазвичай мало місця і сам конструктив будинку не дозволяє це зробити. Іноді доводиться змінювати вхідні двері і навіть дверні отвори, щоб мати змогу змонтувати підйомник. Якщо ж особа з інвалідністю переїжджає в інше місце проживання чи помирає і потреба у підйомнику відпадає, то, знову ж таки, відповідно до Програми, ми переставляємо цей підйомник в інший будинок. Такі роботи теж не дешеві – демонтаж і перестановка коштує 100-130 тис. грн. Адже потрібно виготовляти нове ПКД, проходити експертизу… Загалом, в середньому, роботи із встановлення підйомника тривають до 2 місяців», – розповідають у ЛКП «Львівсвітло».

фото: підйомник для людей з інвалідністю

Як пояснили у Франківській районній адміністрації, якщо у будинку неможливо встановити ні пандус, ні підйомник, тоді, якщо мешканець погоджується, готують звернення у соцзахист про обмін квартири.

«Кожні три місяці соцзахист оновлює списки осіб з інвалідністю, і якщо там з’являються нові особи, то ми не чекаємо, коли мешканець звернеться до нас, ми йдемо до мешканця, обстежуємо його житло, розповідаємо про програму і що є можливість встановити пандус чи підйомник, відтак запитуємо чи потрібні вони їм чи ні. Адже є багато осіб з інвалідністю лежачих, чи старших, які кажуть, що не потребують таких елементів. Тому у пріоритеті для нас військові, діти і активні особи на кріслах колісних», – розповіла Ольга Струмеляк, заступниця голови Франківської районної адміністрації.

Зокрема, у 2023 році у Франківському районі Львова облаштували 5 пандусів і 1 підйомник встановили в ЛКП «Вулецьке». Також проводять пониження пішохідних переходів. На сьогодні 75% пішохідних переходів у районі мають пониження.

До того ж, на вулиці Пилипа Орлика, 4 у Львові облаштували доріжки для маломобільних груп населення.

Всього у Львові є 306 одиниць низькопідлогового транспорту:

16 трамваїв
65 тролейбусів
245 автобусів

Окрім того, у Львові планують закупити додаткові низькопідлогові транспортні засоби. Відтак, у місті з’явиться ще 9 низькопідлогових трамваїв та 68 автобусів такого ж типу.

фото: Дивись.info

Деякі вулиці потрібно було переробляти згідно з новими стандартами

Комплексну роботу з пониження тротуарів в місцях пішохідних переходів проводять на низці вулиць. Така робота триває вже понад 10 років. Рішення виконавчого комітету визначило основні вимоги до облаштування понижень тротуарів на пішохідних переходах та ескізи типового вигляду понижень на пішохідних переходах, в умовах різної ширини тротуару ще у 2014 році.

Для того, щоб кожен район не робив пониження на свій смак, рішення виконкому затвердило типовий варіант, який передбачав, що не буде асфальту, а місце буде викладене плиткою. По-перше, тротуар буде довше зберігатись, по-друге, у випадку пошкоджень, буде легко відновити.

«Але цей процес триває вже багато років. Деякі вулиці були облаштовані для людей з інвалідністю ще у 2000-му році. До прикладу, на вулиці Промисловій були облаштовані доріжки для людей з інвалідністю. Станом на сьогодні вони не відповідали стандартам, тож довелося усе переробляти. Аналогічні об’єкти були в інших районах Львова», – розповів керівник управління вуличної інфраструктури ЛМР Павло Сирватка.

Такі реконструкції, додав він, полегшили пересування для маломобільних людей через проїжджу частину. На початку року на магістральних вулицях міста реконструйованих дорожніх переходів було 80-90% (залежно від району). Тож протягом 2023 року районні адміністрації намагалися наблизити цю цифру до 100. Облаштовували також виїзди з прилеглих дворів:

«Виїзди, прилеглі території, двори не мають бути бар’єром. З цим трішки гірша ситуація була на початок року, тому що більше уваги раніше приділяли саме пішохідним переходам — знакам, розміткам, світленню, ніж таким, більш дрібним, але не менш важливим речам. Але у 2023 році велику кількість районними адміністраціями було зроблено».

фото: Дивись.info

Пріоритетними є зміни у транспортній інфраструктурі

Порівняно з іншими обласними центрами України, Львів можна назвати відносно доступним, але навіть не на 50 відсотків, зазначила заступниця керівника проєкту «Доступно.UA» Наталія Пархитько. Місто доволі швидко рухається в напрямку облаштування архітектурної доступності:

«У Львові, якщо говорити навіть не про центр, багато де є пониження, тактильна смуга тощо. Але щодо попереджувальних тактильних смуг, вони не всюди викладені правильно. До прикладу, для незрячих це є небезпечно».

Важливими є також зміни бізнесу. Бо якщо місцева влада може впливати на створення доступних переходів у місті, то питання доступності бізнесу є складнішим. Змусити підприємців створювати інклюзивні входи у приміщення, ліфти, туалети тощо — завдання із зірочкою. Багато закладів зараз відкриваються без врахування вимог доступності.

Але громадськість, наголосила Наталія, має вимагати у власників бізнесу, фінансового утримувача будинку чи міської ради змін. Йдеться про написання звернень.

«Вимагати щось у влади є важче, бо проєкти з доступності треба вписувати в бюджет. Тож зміни будуть не швидко. Але практика показує, що такі звернення працюють. До прикладу, якщо споруда є небезпечною для людей з інвалідністю, бо не відповідає стандартам, то її треба зносити. Варіанту “залишити так” є немає».

Пріоритетними є зміни, додала вона, у транспортній інфраструктурі:

«У Львові є варіанти, як людям можна пересуватися на кріслах колісних, наприклад, але їх не так багато. У людини має бути вибір: пересуватися трамваєм, автобусом, маршруткою, автомобілем чи електричкою».

ілюстративне фото: Дивись.info

Покращення доступності у місті є пріоритетом і на 2024 рік

Величезне питання, зазначив головний архітектор міста Антон Коломєйцев, яке стосується будь-якого нового девелопера і міських вулиць, це інклюзивність. Місто вчиться, як правильно діяти. Невдовзі площа Ринок буде зразковою у цьому. Орієнтація передусім на людей на колісних кріслах.

Після 2022 року, констатує він, Львів став великим гуманітарним хабом. 5 мільйонів людей пройшли через місто тільки за перший рік війни. Частина містечок, побудованих для них, вільна: люди повертаються додому. Місто змінює формат цих містечок, але не демонтує їх, бо це хороший резерв за умов нестабільної ситуації в країні.

До Львова прибувають і багато травмованих людей – військових та цивільних. Тому виник муніципальний проєкт Unbroken. За рік збудований місток із другого поверху лікарні до сьомого поверху колишньої поліклініки, яку перетворили на реабілітаційний центр.

«До кінця січня буде готовий фасад одного з корпусів. Усередині всі приміщення перебудовані. В корпусі ліворуч – колишній триповерховій дитячій поліклініці – триває дерев’яне будівництво, щоб наростити ще два поверхи, бо не вистачає ліжко-місць. Попереду проєкт у Брюховичах, протезну майстерню на 1000 м² вже будують. Працюємо також над кампусом лікарні, маємо підтримку в будівництві трамвайної колії, плануємо муніципальне житло для поранених, яке можна надавати найбільш потребуючим».