Людина в колясці в’їжджає в світ

Всі фото Євгена Ляшенка

Українці, які подорожують по країнах Європи (та й інших континентах), вже давно з чималим подивом виявили, як багато людей в інвалідних візках можна зустріти на вулицях тамтешніх міст. Такі люди становлять хай не переважну, але істотну частку соціального урбаністичного середовища, цілком комфортно себе відчуваючи як в потоці пішоходів, так і в громадському пасажирському транспорті, і в звичайних об’єктах міського господарства – торгових, соціальних, культурних.

Два світи, два образи життя

Наші громадяни деколи абсолютно щиро дивуються: невже кількість людей з інвалідністю в досить розвинених державах настільки велика? Адже, в свою чергу, людина в інвалідній колясці на українських вулицях і площах – це, скоріше, видовище рідкісне, своєрідне виключення з правил.

На перевірку, природно, все виявляється набагато простіше і в той же час сумніше. Справа в тому, що рівень доступності осіб інвалідністю в дійсно цивілізованих країнах на сьогодні незрівнянно вище, ніж у багатьох країнах колишнього Радянського Союзу. Тому що принципи дотримання прав людини, в тому числі людини з інвалідністю, там культивуються вже давно і є не тільки пріоритетом у соціальній політиці відповідної держави, а й природною особливістю менталітету переважної більшості громадян, безумовною культурною парадигмою. Чого, на жаль, все ще не скажеш про Україну.

Проте, завдяки активності багатьох громадських діячів, представників мас-медіа і навіть окремих депутатів різних рівнів і чиновників процес забезпечення доступності людей з інвалідністю до соціальних об’єктів міської інфраструктури нехай повільно, але зсувається з мертвої точки і в нашій країні.

Завдання – вибратися на вулицю

З чого ж починається та сама горезвісна «доступність», про яку так часто і багато говорять? Можна відповісти: починається вона вже безпосередньо на порозі будинку, в якому проживає людина, яка змушена переміщатися по навколишньому простору в інвалідному візку. Вже навіть просто самостійно відкрити і закрити ці самі двері – непросте завдання для багатьох: необхідно, щоб дверна ручка і замок перебували на прийнятному рівні. Потім треба вибратися на вулицю. Для мешканців приватного сектора, можливо, це зробити простіше, – треба «просто» здолати паркан або хвіртку. А для мешканців багатоквартирного будинку місія серйозно ускладнюється – особливо для тих, хто проживає на поверхах вище першого. Найчастіше такі люди роками і навіть десятиліттями не залишають своєї квартири, оскільки елементарно не можуть спуститися вниз і залишити під’їзд. Адже, навіть якщо в цьому під’їзді справно працює ліфт (що, до речі, в Херсоні далеко не стабільне явище), треба ще якимось чином подолати один-два сходових прольоту, щоб вибратись назовні.

І вже на цьому етапі «подорожі» людини в інвалідному візку виникає гостра необхідність в пандусі – особливому соціально значимому елементі архітектурно-будівельного комплексу.

Закони і норми працюють «по великим святам»

Зауважимо: в Україні розроблена і постійно оновлюється законодавча база, яка регулює методику доступності до соціальних об’єктів. Так, в грудні 2018-го року Верховна Рада схвалила внесення змін до Закону «Про дорожній рух» щодо «організації дорожнього руху для осіб, що пересуваються в кріслах колісних». Таким чином, люди, що пересуваються в інвалідних колясках по тротуарах, були нарешті зараховані до пішоходів, а при транспортуванні по проїжджій частині – до велосипедистів».

Проте, слід підкреслити, що ці зміни стануть чинними лише 14 червня 2020 року.

Крім того, були прийняті зміни до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Саме цей документ забезпечує умови створення безбар’єрного доступу в приміщення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (діти до 7 років, вагітні жінки, люди похилого віку, громадяни з багажом на колісах).

Також з 1 квітня 2019 року в Україні вступила в силу нова державна будівельна норма (ДБН) – «Інклюзивність будівель і споруд». Відповідно до неї, в усіх вже існуючих громадських і житлових будівлях повинні обов’язково бути пандуси. Під час проєктування будинків також обов’язково повинні передбачатися ліфти, підйомні платформи, вертикальні підйомники і все ті ж пандуси. Крім того, вони повинні бути як на вході в будівлю, так і всередині. Плюс під час проєктування нової будівлі необхідно передбачити ліфти, а під час реконструкції – неодмінно будувати пандуси і підйомники.

Однак і старі, і нові закони і норми досі діють вкрай пасивно, впроваджуються буквально «зі скрипінням» коліс інвалідної коляски. І про це цілком однозначно повідомляють навіть державні чиновники. Так, 3 квітня 2019 року на своїй сторінці в Фейсбуці тепер уже екс-заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе писав:

«Сьогодні за статистикою майже 90% пандусів в Україні побудовані неправильно і не пристосовані для людей з інвалідністю … В Україні повинне бути створене реальне безбар’єрне середовище. На це і спрямовані нові будівельні норми з інклюзивності, які вступили в дію з квітня цього року».

У справедливості гнітючої статистики, про яку повідав Парцхаладзе, легко переконатися: облаштування пандусів в Херсоні, які б слугували для зручності не тільки людей з інвалідністю, а й батьків з колясками, і для інших цілей, на нинішній період історії залишає бажати багато кращого.

Пандус Головного управління ДФСУ в Херсонській області: небезпечно для життя!

Створюється враження, що дуже багато адміністраторів магазинів, перукарень, супермаркетів, навіть комунальних та державних установ, займаючись за допомогою робочої сили зведенням над цоколем своїх будівель пандуса, виходить з принципу – «аби було, а там і трава не рости». Інакше важко пояснити, чому в місті така кількість абсолютно потворних пандусів, які не тільки ображають естетичний смак, але і в прямому сенсі слова загрожують здоров’ю та життю людей.

Підземний перехід на площі Свободи взагалі ніяк не обладнано пандусами. Або стрибай, або літай!

Сходи біля Центру надання адмінпослуг у будівлі Херсонської міськради: пандусу немає. Можливо, чиновники вважають, що для людей з інвалідністю адмінпослуги – зайві?

«Сходинка жахів» на ганку одного з херсонських ломбардів

Щоб дізнатися думки херсонців з цього приводу, ми вирушили до підземного пішохідного переходу на проспекті Ушакова. Цей перехід позбавлений спеціальних елементів для транспортування людей з інвалідністю.

Оксана Петрівна, 56 років, домогосподарка: «Слава богу, я ходжу поки що на своїх двох. Але навіть мені буває важко тут спуститися, піднятися. Тут сходинки слизькі, навіть в суху погоду. А в ожеледь… Навіть не уявляю, що робити інвалідам у колясці. Ну, напевно, переїжджати (проспект – прим. автора) там, нижче по вулиці. Це дуже незручно».

Ігор, 29 років, продавець: «Я працюю тут поруч, в «Ельдорадо», доводиться по роботі кожен день туди-сюди переходити під землею. Буває, бачу інвалідів на візках. Але на такому переході їм самостійно не проїхати. Тільки якщо хтось на руках перенесе. Якось бачив: двоє мужиків несли так «візочника» по сходах. Видовище не для «слабонєрвних», як то кажуть».

Наталія Олександрівна, 73 роки, пенсіонерка, жінка з інвалідністю зору: «І це самісінький центр міста! Як мені тут сліпий дертися? Ще й з візком (показує на «кравчучку» з товаром – овочами та фруктами). Стою ось на базарі, продаю всяке, з дачі. А добиратися повз перехід підземний далеченько».

Херсонський «рейтинг» пандусів

Михайло Лебєдєв – херсонський громадський активіст, якому проблеми доступності до об’єктів соціальної міської інфраструктури знайомі не з чуток. Адже він і сам змушений пересуватися в інвалідному візку.

Михайло Лебєдєв. Фото з Фейсбуку

«На жаль, більшість пандусів в Херсоні, які покликані в теорії полегшити життя людей з інвалідністю, абсолютно непридатні для цієї мети, – пояснює він. – Вони або позбавлені поручнів, або споруджені з таким кутом нахилу, що немає можливості не тільки піднятися таким пандусом на візку, але і спуститися з нього. Більш того: часто-густо це взагалі може виявитися просто згубною затією. Найцікавіше, що, як правило, більшістю таких недоречних пандусів у нас обладнані будівлі державних і комунальних установ – тобто тих, які, за ідеєю, повинні насамперед піклуватися про зручності людей з інвалідністю. Так, не відповідають нормам пандуси в більшості херсонських медичних установах – лікарнях, поліклініках, пологових будинках. «Не відстають» від них і адміністративні будівлі. Наприклад, до будівлі Херсонської обладміністрації проведено пандус з бокового входу, там навіть кнопка виклику є. Але, потрапивши всередину приміщення, людина в колясці вже позбавляється можливості піднятися на другий поверх: ліфт там відсутній, а сходи дуже незручні».

Пандус до будівлі Херсонської ОДА

Михайло розповідає, що в місті вже можна складати своєрідний рейтинг найбільш «одіозних» своєю незручністю пандусів. Одним з таких, наприклад, є пандус … який прямує до входу в будівлю обласної наукової бібліотеки імені О.Гончара! За словами активіста, цей об’єкт дуже небезпечний для здоров’я і життя. При цьому в холі бібліотеки красуються прізвища меценатів і філантропів, які регулярно жертвують «храму книги» досить пристойні суми – на розвиток.

Ще один момент: це підземний пішохідний перехід на Миколаївському шосе. Споруджували його ще в радянські часи, і наявні там «рейки» для колясок швидше нагадують елементи атракціону для екстремальних видів спорту, ніж об’єкт, що створено для зручного транспортування. Звичайно, жодна людина при здоровому глузді скористатися таким «комфортом» не захоче. Але як людині в інвалідному візку дістатися іншого боку вулиці? Виясняється, що – ніяк. Єдиний прийнятний і найближчий варіант – це пішохідний перехід на світлофорі при перетині Миколаївського шосе і Козацького провулка. Тобто – в добрих парі-трійці сотень метрів від вищезгаданого переходу підземного.

Показовим можна вважати і «новодєл» на ганку магазину “Forellis” в Шуменському мікрорайоні обласного центру – пандус, який дістався новим господарям від колишнього магазину. Тут, мабуть, здоров’я може зіпсувати не тільки людина у візку, але і будь-хто.

Є, втім, в місті і приклади позитивного облаштування пандусів для маломобільних херсонців. Так, при вході в обласний академічний музично-драматичний театр імені М.Куліша в 2017 році був облаштований пандус в рамках реалізації другого етапу програми Фонду громади Херсона «Захист». А ще раніше в холі театру був встановлений електропідйомником для людей з інвалідністю.

Коментує директор театру Олександр Книга: «Акція «Люблю театр, але він мені недоступний» тривала в 2015 -му півроку. Херсонські глядачі самі ставали меценатами, давали кошти, хто скільки зможе. Спочатку обладнали в холі театру електропідйомник – він доставляє людей з інвалідністю в партер. За два роки на вулиці біля головного входу побудували пандус. Тепер у театр стали масово приїжджати херсонці з обмеженими фізичними можливостями. А нещодавно на дитячу виставу приїхала ціла делегація з дитячого будинку в Олешках. Підйомник діти сприймали як атракціон, кожному кортіло на ньому покататися».

Хол театру обладнано електропідйомником – єдиним у місті.

Пандус до головного входу у театр імені М.Куліша – позитивний приклад

Пандус до однієї з аптек міста: зручний та широкий в’їзд, обладнаний поручнями. Є кнопка виклику.

Пандус до міськради: доволі скромно, але більш-менш зручно. І кнопка виклику теж присутня.

Але, як вже було сказано, ці приклади швидше поодинокі і не впливають на загальне безрадісне враження.

Зрозуміти, що таке безпечний, естетично вивірений, зручний для експлуатації пандус можна, звернувшись до інтернет-ресурсів, які мають у своєму розпорядженні багату фотопідбірку подібних об’єктів (в мережі, втім, чимало й фото невдало обладнаних пандусів).

Програма «Доступний Херсон»

Відзначимо, що в 2018 році органи місцевого самоврядування Херсона спільно з громадською організацією «Ініціатива щодо захисту прав людей з інвалідністю» розробили цільову програму «Доступний Херсон» на 2019-2023 роки. Вона передбачає фінансування в розмірі 50 мільйонів 700 тисяч гривень. Програму затвердили рішенням сесії міськради від 30 листопада 2018 року.

У розділі «Основні завдання та принципи реалізації» цього документа, зокрема, передбачено: «Обладнання міських об’єктів загального користування: лікарень, адміністративних будівель, навчальних закладів відповідно до ДБН, забезпечення безперешкодного доступу до них людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Облаштування елементів благоустрою на об’єктах дорожньої інфраструктури міста.

Забезпечення введення в експлуатацію міських об’єктів загального користування за умови їх відповідності нормам ДБН.

Сприяння адаптації громадського транспорту для перевезення людей, що пересуваються на інвалідних візках».

Зазначено, що ці заходи повинні забезпечуватися за рахунок коштів держбюджету, місцевих бюджетів (виходячи з їх фінансових можливостей) і інших джерел, не заборонених законодавством.

Як саме буде виконуватись ця програма, покаже час. Адже деякі активісти, а також особи, які більш всіх інших зацікавленні в її дієвості, мають щодо цього певні сумніви. Питання ще й в тому, чи справді віднайдуться кошти для заходів у рамках «Доступного Херсону», і як будуть ставитись до цієї програми депутати. До того ж, наступного року в міськраду прийде новий склад депутатського корпусу. Проте, безумовно, починати з чогось треба, і навіть розроблена та затверджена Програма вже є досить важливим кроком вперед.

Євген Ляшенко

«Вгору»