Розбудова доступності потребує взаємодії місцевої влади та бізнесу, проте на Полтавщині співпраця тільки починається налагоджуватися. Які ключові проблеми очікують на сторони на цьому шляху?
Упровадження безбар’єрності на Полтавщині стартує з двох пілотних громад: Полтавської та Опішнянської. Держава виділила гроші на створення доступних маршрутів до об’єктів соцсфери, проте на цих шляхах розташовані також бізнеси. Їхніх власників закликають долучатися до проєкту й адаптувати свої заклади й підприємства до державної стратегії, повідомляє ЗМІСТ.
На Полтавщині меморандуми щодо безбар’єрності з місцевою владою підписали 16 бізнесів. Це означає, що вони погодилися інтегрувати свої об’єкти у систему оновлених громадських просторів: тротуарів, вхідних груп тощо.
Зібрані за 2024 рік дані свідчать, на Полтавщині працюють понад 9,7 тисячі суб’єктів господарювання. Серед них – 24 великі підприємства й 564 середні.
Отож кількість бізнесів, які можуть долучитися до впровадження доступності, перевищує ту, яка нині пішла на співпрацю.
Питання розбудови безбар’єрності обговорювали на зустрічі «Діалог влади та бізнесу» 19 вересня. У своєму виступі головна архітекторка Полтавщини Ірина Особік розповіла про свій досвід спілкування з підприємцями щодо питань доступності. Як заступниця директора обласного Департаменту будівництва, вона розглядає проєктно-кошторисні документації на різні об’єкти, які подають на аналіз.
«У 90% випадків, коли до нас заносять містобудівну документацію, детальні плани території, розвитку бізнесу, на питання, чи передбачені умови створення безбар’єрного простору на вашій виробничій ділянці чи підприємстві, яке ви плануєте запустити, чи поряд з об’єктом харчування, торгівлі тощо, найчастіше я чую тільки одну відповідь: а нам це не потрібно, тому що люди з інвалідністю у нас не працюють, до нас такі не ходять, ми їх не бачимо і так далі», – говорить Ірина Особік.
Виключення сегмента маломобільних груп населення з фокуса уваги у майбутньому можуть послабити бізнеси. Йдеться про зміни на ринку праці та споживання, які з часом ігнорувати буде неможливо.
За словами посадовиці, проблемою в цій площині є брак стратегічного планування в формуванні візії розвитку бізнесів, адже наявні сьогодні кризові тенденції в суспільстві тільки посилюватимуться:
«Головна боротьба виробників і надавачів послуг буде тривати не в полі ресурсів для виробництва, а саме за людський ресурс. Це люди, які працюватимуть у вас. Я думаю, що ви вже сьогодні відчуваєте жорсткий дефіцит робочих кадрів, і це люди, які будуть приносити врешті-решт до ваших закладів торгівлі або громадського обслуговування свої кошти».
Асистентка очільниці Полтавської міської ради з питань безбар’єрності Марія Синько говорить, що вкладення грошей у доступність можна розглядати як інвестицію:
«Бізнес і влада мають розуміти, що безбар’єрність – це не просто доріжки й доступність, а й інвестиція. Для бізнесу це клієнтоорієнтованість на всі 100%. Для громади – це підтримка жителів […] Зараз безбар’єрність – це не просто необхідність. Вона має стати філософією нашого життя. Обставини змушують нас більше приділяти цьому уваги, але будьмо чесними: це потрібно було завжди. Просто раніше наше суспільство не робило акценти на людях з інвалідністю. Думаю, у нас це йде як “здобуток” від пострадянського простору».
Начальниця відділу містобудування та архітектури Опішнянської селищної ради Вікторія Шевченко каже, що бар’єрність просторів може стати проблемою для будь-якої людини в певний момент життя, тож потреба розбудови доступності стосується всіх:
«Це питання не скільки людей з інвалідністю, стільки кожного з нас. Тому що в певний період життя ми можемо втратити здатність пересуватися без допомоги інших. Ми можемо бути з важкими валізами, коли подорожуємо. Ми можемо просто перебувати в іншому місті й не зорієнтуватися, куди йти. Тому питання доступності саме до сфери послуг потрібно постійно проговорювати».
Проблеми доступності на Полтавщині
Полтава та Полтавщина залишаються недоступними та незручними для маломобільних груп населення. Люди з інвалідністю, батьки з дитячими візками та пенсіонери змушені підлаштовуватися та шукати допомоги, аби жити в ритмі міста. Про це свідчать і всеукраїнські дослідження: Полтавщина опинилася у п’ятірці областей із найнижчим ступенем безбар’єрності.
Востаннє доступність та безбар’єрність Полтавської громади аналізували напередодні повномасштабного вторгнення. У листопаді 2021 року громадська організація «Доступно.UA» за результатами досліджень поставила Полтаву на 6 місце серед великих міст за рівнем безбар’єрності.
Волонтери перевіряли транспорт, наземні переходи, тротуари, аптеки, заклади харчування та супермаркети, а також вокзали, міську раду, ЦНАП, пошти та лікарні. Вони дійшли висновку, що Полтава доступна на 16,02%. Проте через два роки стало відомо, що Полтавщина стала однією з найбільш незручних та бар’єрних для маломобільних груп населення областей.
Ступінь безбар’єрності у різних областях України у 2023 році дослідили у Міністерстві відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України. Фахівці проаналізували доступність понад 50 тис. об’єктів, серед яких – укриття, заклади охорони здоров’я та освіти, фінустанови, місця проживання ВПО, вокзали тощо. Вони встановили, що 22% просторів – безбар’єрні, 32,1% – частково безбар’єрні, а 45,9% – повністю бар’єрні.
На Полтавщині обстежили близько 3 тис. об’єктів, серед яких 82,8% виявилися бар’єрними, а 5% – повністю безбар’єрними.
Після початку повномасштабної війни Полтавська обласна рада затвердила програму «Шлях до рівних можливостей» на 2022-2025 роки, яка мала сприяти покращенню доступності будівель. Проте фінансувати її не розпочинали.
Де в Полтаві впроваджуватимуть безбар’єрність, читайте за посиланням.
Яніна Мурдза